Багато хто вважає, що діти, які не демонструють особливих успіхів у навчанні, з часом можуть стати успішнішими за своїх однокласників-відмінників. Цей феномен пояснила психологиня та психоаналітикиня Анна Кушнерук.

Анна Кушнерук та Олексій Дурнєв: фото скрін Ютуб
Анна Кушнерук та Олексій Дурнєв: фото скрін Ютуб

Вона поділилася своїми міркуваннями в подкасті Олексія Дурнєва "Котик хоче знати", де розповіла, чому звичні шкільні оцінки не завжди є показником майбутнього успіху. На її думку, вирішальними факторами є не суворі оцінки, а здатність адаптуватися, діяти ефективно в стресових ситуаціях і знаходити нестандартні рішення. У цьому аспекті учні з нижчими оцінками часто отримують певну перевагу.

Справа в тому, що традиційна система оцінювання досить рідко відображає справжні здібності дитини. Вона навела приклад, коли учень із високим рівнем інтелекту може не проявити своїх знань під час контрольної роботи через сильний стрес чи панічну атаку. У таких ситуаціях оцінка слугує лише формальною цифрою і зовсім не характеризує потенціал дитини.

Але у реальному житті важливішими стають інші якості. Психологиня звернула увагу на те, що справжній виклик для людини полягає не в механічному повторенні правильних відповідей, а в умінні оперативно реагувати і діяти ефективно навіть у напружених обставинах. Саме це вміння має більший вплив на формування успішного майбутнього.

Популярні новини зараз
"Система ТЦК себе вичерпала": у Раді знайшли альтернативу примусовій мобілізації ТЦК визначилися зі списками: кого першочергово мобілізують у травні Який податок ви маєте заплатити за набуту спадщину Перекази під ковпаком: навіть гроші рідним тепер обмежені – скільки можна відправити без проблем
Показати ще

Старшокласники на уроці / фото: inPoland
Старшокласники на уроці / фото: inPoland

Експертка також зазначила, що серед успішних людей можна знайти як колишніх відмінників, так і тих, хто не вражав навчальними здобутками у школі. Однак усі вони об’єднані однією рисою - здатністю мислити креативно й обирати альтернативні шляхи. Саме такі люди знаходять спосіб досягти свого навіть тоді, коли стандартні методи не працюють. Вони імпровізують, експериментують і винаходять нові підходи, аби досягти цілей.

Така гнучкість мислення часто створює ілюзію того, що двієчники є більш успішними. Однак справа зовсім не у низьких оцінках самих по собі. Успішність тісно пов'язана із розвитком дивергентного мислення - уміння бачити різні способи розв’язання проблем та йти в обхід стандартів і шаблонів.

Але Анна Кушнерук закликала батьків бути обережними з висновками. Вона підкреслила, що низькі оцінки аж ніяк не гарантують майбутнього успіху. Причини слабкої успішності можуть бути різними: від особливостей розвитку дитини до складних життєвих обставин або навіть глибоких психологічних травм.

Ще одним важливим аспектом є те, що сучасна шкільна система часто не враховує індивідуальних особливостей кожного учня. Наприклад, деяким дітям навчання здається нудним через формат його подачі, або ж їм складно сконцентруватися у традиційному класному середовищі. Особливо це стосується дітей з нейровідмінностями, яким важко навчатися за жорстко структурованими правилами через їхню потребу рухатися або взаємодіяти по-іншому.

Школярі, скріншот: YouTube
Школярі, скріншот: YouTube

Отже, феномен "успішних двієчників" радше говорить про здатність адаптуватися до складних ситуацій, мислити нестандартно та шукати власний шлях. Саме ці навички виявляються вирішальними у житті за межами шкільного класу. Бо шкільний табель - це лише невелика частина великої картини майбутнього кожної людини.

Раніше портал Знай писав, що не слід вимірювати успіх оцінками: як правильно підтримати дитину перед іспитами.

Крім того, ми повідомляли, що школи збиратимуть особисті дані батьків: українці обурилися через нову ініціативу.

Також портал інформував, що рівень знать школярів критично впав: війна тут ні до чого.