Щодня до українських лікарень потрапляють діти, які постраждали під час катання на електросамокатах. За одне чергування медики приймають у середньому 5–8 таких пацієнтів.
А одного разу кількість "самокатників" сягнула понад 30 за добу — це співставно з повною шкільною паралеллю.
Про це в етері телеканалу «Київ24» розповів виконувач обов'язків медичного директора Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» Роман Жежера. За його словами, ситуація набуває загрозливих масштабів, адже електросамокати стали чи не найпоширенішим засобом пересування серед підлітків. Найстрашніше ж — це наслідки, з якими стикаються діти після, здавалося б, звичайного падіння.
Кома та інвалідність: якими бувають наслідки
Внаслідок важких черепно-мозкових травм неповнолітні можуть втратити здатність самостійно дихати, їсти та рухатися. Лікарі фіксують випадки, коли після аварії на електросамокаті дитина впадає в кому. Близько 7–8% постраждалих залишаються з глибокою інвалідністю на все життя.
"На жаль, ми маємо справу з дуже важкими травмами. Дитина після падіння на швидкості може отримати такі ушкодження, що потім ніколи не повернеться до повноцінного життя", — зазначив Роман Жежера.
Медик наголосив, що реабілітація таких пацієнтів триває роками і потребує колосальних ресурсів як від родини, так і від системи охорони здоров'я.
99% дітей їздять без захисту
Ще одна тривожна цифра: до 99% травмованих дітей каталися без будь-якого захисного спорядження — шоломів, наколінників чи налокітників. Однак, як підкреслюють медики, навіть екіпірування часто не рятує через високу швидкість, яку розвивають сучасні електросамокати. При зіткненні на швидкості понад 25 км/год жоден шолом не гарантує повного захисту від черепно-мозкової травми.
Ситуація ускладнюється тим, що більшість батьків не усвідомлюють реальної небезпеки. Електросамокат сприймається як невинна розвага, а не як транспортний засіб підвищеного ризику. Проте наслідки можуть бути трагічними — від тривалої реабілітації до довічної інвалідності, коли дитина більше ніколи не зможе жити без сторонньої допомоги.
