Мільйони українців за останні роки виїжджали за кордон, а частина з них уже повернулася додому. Багато дітей та дорослих за цей час отримували щеплення в інших країнах, де діють власні календарі вакцинації. Через це у людей виникає логічне питання: чи визнають такі вакцини в Україні та чи потрібно починати курс заново.
У Міністерстві охорони здоров'я пояснили, що самостійно порівнювати календарі різних країн не варто. Найкраще рішення — звернутися до сімейного лікаря та надати всі документи про зроблені щеплення.
Календарі вакцинації можуть відрізнятися залежно від держави. Кожна країна формує власний перелік обов'язкових щеплень з урахуванням епідемічної ситуації. Водночас базові рекомендації у світі мають спільну основу, адже орієнтуються на стандарти Всесвітньої організації охорони здоров'я.
Наприклад, в Україні вакцинація проти туберкульозу входить до обов'язкового календаря. Водночас у деяких країнах, зокрема Німеччині та США, її не використовують у загальному порядку через низький рівень поширення захворювання.
Є і зворотні приклади. У частині європейських країн обов'язковими є щеплення від ротавірусної чи пневмококової інфекції, тоді як в Україні вони належать до рекомендованих.
Після повернення в Україну людині потрібно повідомити свого лікаря про всі отримані за кордоном вакцини. Якщо є довідки або виписки з медзакладів, їх треба передати для внесення інформації до електронної системи охорони здоров'я.
Якщо документів немає, ситуація залежить від конкретного випадку. За міжнародними правилами, тоді вакцинацію можуть проводити відповідно до календаря тієї країни, де людина зараз перебуває.
МОЗ наголошує: не потрібно самостійно вирішувати, які щеплення «зараховуються», а які ні. Лікар має оцінити наявні дані та визначити, чи потрібна наздоганяюча вакцинація.
Особливо актуальним це стало під час війни, коли багато українських родин змінювали місце проживання. Діти та дорослі, які пропустили планові щеплення, можуть отримати їх безоплатно у медзакладах, що мають договір із Національною службою здоров'я України.
Важливу роль відіграють документи. Міжнародний паспорт щеплень дозволяє зберігати інформацію про вакцинацію у форматі, який визнається в багатьох країнах. У ньому можуть бути зазначені всі необхідні дані українською та англійською мовами.
Нагадаємо, нове щеплення для дівчаток-підлітків: що робити, якщо лікар відмовляє у вакцинації
Раніше МОЗ нагадав, що щеплення потрібно робити і дорослим: як і які вакцини можна отримати
Також, нові правила вакцинації: що робити, якщо дитина пропустила щеплення
