Дитина може не лише страждати від булінгу, а й сама стати його ініціатором. І батьки далеко не завжди одразу це помічають. Психологи кажуть, що про проблему часто сигналізує не одна велика подія, а низка дрібних змін у поведінці, які багато хто списує на характер або підлітковий вік.
Жодна дитина не поводиться ідеально щодня. Вона може сваритися з друзями, когось образити чи сказати щось різке. Це нормально. Але буває, що така поведінка стає систематичною і вже нагадує булінг.
Експерти з дитячої психології пояснюють: агресія рідко виникає без причини. Часто за нею стоять невпевненість у собі, емоційні проблеми, бажання отримати авторитет серед однолітків або невміння справлятися зі своїми почуттями.
Дитина постійно хоче всім керувати
Першою тривожною ознакою може бути прагнення контролювати інших.
Якщо дитина не готова домовлятися, диктує друзям правила, погрожує припинити дружбу або вирішує, хто з ким має спілкуватися, це вже може свідчити про нездорову модель поведінки.
Психологи пояснюють, що таким способом деякі діти намагаються компенсувати власну невпевненість або копіюють поведінку дорослих.
"Я ж просто пожартував"
Ще одна ознака — постійні образливі жарти.
Якщо дитина регулярно кепкує з інших, а після цього виправдовується словами "це був жарт", варто насторожитися. Подібна поведінка часто говорить про нестачу співчуття до інших людей.
Фахівці радять пояснювати дітям, що навіть слова можуть завдати сильного болю.
Вважає себе кращою за інших
Іноді булінг починається зі зверхнього ставлення.
Фрази на кшталт "вони дивні", "її ніхто не любить" або "він невдаха" можуть свідчити про те, що дитина вже починає ділити людей на "кращих" і "гірших".
Почала багато приховувати
Окрему увагу психологи радять звернути на поведінку в інтернеті.
Якщо дитина різко почала приховувати листування, створює додаткові акаунти, швидко закриває телефон або видаляє повідомлення, варто спокійно поговорити з нею.
Причина не завжди пов'язана саме з булінгом. Але це може бути як участь у цькуванні, так і ситуація, коли дитина сама стала жертвою.
Завжди винні інші
Діти іноді виправдовуються — це нормально.
Але якщо після кожного конфлікту звучить лише "він сам винен", "вони мене змусили" або "вона заслужила", це вже привід уважніше придивитися до ситуації.
Небажання визнавати власні помилки часто стає частиною булінгу.
Байдужість до чужих почуттів
Ще один важливий сигнал — відсутність співчуття.
Якщо дитина сміється, коли комусь боляче, не реагує на сльози інших або жорстоко поводиться з тваринами, психологи радять не залишати це без уваги.
Такі прояви не означають автоматично, що дитина стала булером, але потребують серйозної розмови.
Постійні скарги зі школи
Найочевидніший сигнал — зауваження від учителів.
Якщо педагоги регулярно повідомляють про образи, конфлікти, насмішки чи інші проблеми у спілкуванні з однокласниками, не варто одразу ставати на захист дитини і вважати, що всі навколо перебільшують.
Фахівці радять спочатку спокійно з'ясувати, що саме сталося.
Що можуть зробити батьки
Психологи наголошують: покарання саме по собі проблему не вирішує.
Набагато ефективніше регулярно розмовляти з дитиною, цікавитися її життям, друзями, спілкуванням у школі та в інтернеті. Важливо не читати нотації, а ставити відкриті запитання і дати можливість чесно висловитися.
Також варто пояснювати, як почувається людина, яку ображають, навчати відповідальності за власні слова і показувати це власним прикладом.
Якщо агресивна поведінка повторюється або стає сильнішою, не потрібно боятися звернутися до дитячого психолога. Експерти наголошують, що булінг часто є лише проявом глибших проблем — тривожності, психологічної травми, низької самооцінки чи труднощів із контролем емоцій.
Нагадаємо, дітей готуватимуть до війни: який предмет стане обов'язковим
Раніше ми розповідали, що обрані школи отримають гроші на лабораторії: хто у списку
Також, старша школа без звичних класів: як працюватиме "правило 8 учнів" з осені.
