Українська школа готується до наймасштабнішої трансформації за десятиліття. Уже з вересня 2027 року звична модель «одна школа — від першого до випускного» відійде в минуле. Натомість запрацює трирівнева система: початкова школа (1–4 класи), гімназія (5–9 класи) та академічний ліцей або коледж (10–12 класи).
Повноцінний запуск реформи запланований на 1 вересня 2027 року, однак регіони вже зараз готуються до тектонічних змін. Найпомітнішим наслідком стане різке скорочення кількості закладів із ліцейним ступенем.
Замість 300 ліцеїв — 50: як реформа перекроює шкільну мережу
Масштаб перетворень добре видно на прикладі Івано-Франківської області. Сьогодні ліцейний ступінь там мають понад 300 закладів — після реформи залишиться близько 50, повідомив директор департаменту освіти та науки Івано-Франківської ОВА Віктор Кімакович в ефірі телеканалу «РАІ». Фактично кількість ліцеїв скоротиться більш ніж у шість разів.
Це означає, що більшість нинішніх шкіл перетвориться на гімназії, де навчання завершуватиметься після 9 класу. Для продовження освіти учням доведеться їздити до інших населених пунктів — і це один із головних викликів, особливо для гірських районів.
Схожі процеси відбуваються по всій Україні. В Івано-Франківську міська рада вже 2 липня затвердила план трансформації освітньої мережі на 2026–2027 роки. Академічними ліцеями в місті стануть шість закладів: ліцей №20, ліцей №5, ліцей №2, ліцей імені Романа Шухевича, а також природничо-математичний науковий ліцей та ліцей імені Миколи Сабата.
Профілі замість єдиної програми: що обиратимуть учні
Після 9 класу школярі вперше муситимуть зробити усвідомлений вибір власної освітньої траєкторії. Нова система передбачає кілька профілів навчання в академічних ліцеях:
- математичний;
- природничий;
- гуманітарний;
- технологічний;
- мовний;
- мистецький.
Альтернативою ліцею стане коледж або професійний ліцей — для тих, хто хоче здобути робітничу спеціальність, а не готуватися до університету.
«Наявність вищої освіти абсолютно не є вже критерієм успіху. Є запит на робітничі кваліфіковані спеціальності», — пояснює голова Богородчанської громади Ростислав Заремба. Саме Богородчани стали одним із першопрохідців реформи на Прикарпатті: тамтешній ліцей №1 імені Олекси Гірника готується стати єдиним академічним ліцеєм громади вже з вересня.
Демографія і міграція: чому реформа неминуча
Освітня реформа має не лише європейське підґрунтя — її диктує демографія. За оцінками освітян, протягом наступного десятиліття кількість дітей в Україні може скоротитися майже наполовину. Найчисельнішим залишається покоління 2013 року народження, а далі чисельність учнів поступово зменшується.
Додатковим викликом стала міграція: уже зараз 10–12% дітей виїжджають за межі своїх областей. Практика показує, що половина випускників 9-х класів і сьогодні не продовжує навчання у старшій школі, а обирає коледжі та професійну освіту.
Опір на місцях: чого бояться громади
Попри аргументи на користь якості освіти, ставлення до реформи в громадах залишається неоднозначним. Основні побоювання: скорочення педагогічних колективів, тривале підвезення дітей до віддалених ліцеїв, втрата школою ролі головного осередку життя села та необхідність робити доленосний вибір уже після 9 класу.
Показовою є історія мешканців Вікнян Тлумацької громади, де школу-філію закрили через нестачу учнів. Батьки зібрали 47 заяв від охочих навчатися саме там, намагалися залучати родини переселенців, а тепер судяться. «Школа — це серце села. Без школи немає майбутнього громади», — наголошують жителі Вікнян.
Що робити батькам уже зараз
Якщо ваша дитина зараз навчається в середніх класах, варто вже цікавитися планами вашої громади щодо трансформації освітньої мережі. Дізнатися, які саме заклади отримають статус академічних ліцеїв, можна в місцевому управлінні освіти або на сайті вашої міської ради. Рішення про мережу ліцеїв ухвалюють саме органи місцевого самоврядування — тож батьківська позиція може вплинути на остаточний вибір.
Як повідомляє ПІК, повноцінний запуск реформи запланований на 1 вересня 2027 року, однак підготовка в регіонах триває вже зараз.
