Виїзд із тимчасово окупованих територій заради навчання в українських університетах — це лише перший крок. Далі починається складний шлях реінтеграції, до якого більшість громад виявилися не готовими. Підлітки, які мріяли про українську освіту, натомість опиняються в ситуації, коли навіть поліція на вокзалі каже: «Нічим не можемо допомогти».
Як повідомляє Вчися.Медіа, саме ці слова почув сімнадцятирічний Сергій із Донецька, коли приїхав до Києва. Правоохоронці не мали жодних готових алгоритмів, як допомогти сироті з відновленням документів та підготовкою до вступу в університет.
Три історії — одна проблема
Оля, Тимофій та Сергій виїхали з окупованих територій з однією метою — вступити до українських університетів. Усі троє зіткнулися зі схожими труднощами: без українського паспорта вони не могли отримати банківську картку чи навіть купити абонемент у спортзал. Від однолітків чули підозри в «шпигунстві» та стикалися з нерозумінням того, чому людям в окупації доводиться отримувати російські документи.
Оля з Донеччини вивчала українські предмети за уроками на ютубі, склала екстерном іспити з української мови та історії й вступила до університету за квотою для абітурієнтів із ТОТ. Перший рік навчання пішов виключно на адаптацію до нового соціуму — зрештою дівчина відрахувалася і вирішила вступати до іншого закладу вже за результатами НМТ.
Тимофій із Нью-Йорка на Донеччині наполягав на виїзді всієї родини — навіть був готовий іти пішки. Після другої спроби разом із мамою та братом дістався Києва. Зараз готується вступати до театрального університету, але наголошує: не сприймає себе як переселенця, хоче жити життям звичайної людини.
Чому державної підтримки недостатньо
Міністерство освіти і науки наголошує: вступ до українських закладів освіти має бути головною мотивацією для виїзду з окупації. Для молоді з ТОТ діють пільгові умови вступу — зокрема квота-2, яка в певних випадках передбачає співбесіду замість НМТ. Але проблема в тому, що про ці можливості мало хто знає: інформація погано поширюється на ТОТ, а іноді навіть приймальні комісії університетів не обізнані з особливостями вступу таких абітурієнтів.
«Разом з Міністерством освіти і науки ми працюємо над тим, щоб інформувати дітей і молодих людей про можливості навчання в Україні. Водночас росія активно протидіє таким комунікаціям — українські державні ресурси блокують, доступ до інформації в соціальних мережах обмежують», — розповіла Олександра Дворецька, керівниця з питань політик ініціативи Президента України «Bring Kids Back UA».
Вступити — не означає реінтегруватися
Навіть коли молоді люди з ТОТ успішно вступають до університетів, виникають нові виклики. Фахівчиня з реінтеграції Наталія Гуменюк наводить приклад: студентка, яка повернулася до України самостійно після досягнення повноліття, вступила за квотою на омріяну спеціальність, але залишилася сам на сам із фінансовими труднощами. Допомоги ВПО та стипендії не вистачало на життя. Довелося поєднувати навчання з роботою — як наслідок, стало складніше адаптуватися до нового середовища.
«Окремим викликом була соціальна інтеграція. Університетська спільнота сприймала дівчину як звичайну студентку, не знаючи про особливий досвід життя в окупації. Через це вона почувалася самотньою, особливо в періоди, коли інші студенти роз'їжджалися додому», — додає Гуменюк.
Підтримка молоді з ТОТ під час навчання має стати важливою частиною її реінтеграції
Це означає, що реінтеграція має включати не лише доступ до освіти, а й психологічний супровід, наставництво та соціальну підтримку під час усього періоду навчання. Для багатьох молодих людей із ТОТ університет стає першою громадою, яка має допомогти їм відчути себе частиною українського суспільства.
Громади не готові: що кажуть у державі
За різносторонню підтримку молоді з ТОТ відповідає Координаційний центр із розвитку сімейного виховання та догляду дітей. Як зауважила його керівниця Ірина Тулякова, про можливості центру розповідають у громадах та освітніх осередках під час вступної кампанії. Однак допомога залишається точковою — і частково через те, що сама молодь не довіряє державним інституціям. Наприклад, торік освітні центри розповідали вступникам із ТОТ про можливість матеріальної та психологічної підтримки, але по допомогу звернулося лише кілька людей.
«Сьогодні одним із головних завдань є створення сталої державної системи підтримки. Спільно з партнерами вже розроблено соціальну послугу реінтеграції дітей та молоді. Також розширено повноваження Державної служби у справах дітей, яка тепер може супроводжувати молодих людей до 23 років. Однак виклики залишаються. Найбільша проблема — нерівномірна готовність громад працювати з такими кейсами», — зауважила Ірина Тулякова.
У Києві успішно практикують проєкт із соціальними квартирами для молоді, що повернулася з окупації або депортації. Там молоді люди можуть певний час жити із супроводом соціальних працівників і психологів, адаптуватися та визначитися з подальшими планами. Але в маленьких містечках і селах подібних проєктів просто не існує.
Куди звернутися по психологічну допомогу
Якщо ви або ваші знайомі повернулися з ТОТ і потребуєте психологічної підтримки, скористайтеся перевіреними каналами допомоги:
- Благодійний фонд «Голоси дітей» — безоплатна психологічна допомога дітям і підліткам, які постраждали від війни. Телефон: 0 800 210 106.
- Координаційний центр із розвитку сімейного виховання та догляду дітей — допомога з відновленням документів, юридичні консультації, психологічна та медична підтримка для дітей і молоді з ТОТ упродовж півтора року після виїзду.
- Освітні центри при університетах — під час вступної кампанії надають консультації щодо вступу, матеріальної та психологічної підтримки.
- Ініціатива «Bring Kids Back UA» — координує зусилля держави та партнерів для повернення й реінтеграції українських дітей.
Раніше портал Знай повідомляв, психолог, логопед та групи для підлітків безплатно: як сім'ям отримати допомогу, про яку мало хто знає.
Більше деталей читай у матеріалі: без криків і заборон: психологи назвали 5 кроків, які відірвуть дитину від смартфона.
Також наш портал інформував, 1500 грн на курси для освітян: сертифікати не зарахують без реєстрації на платформі «Вектор».
