Аудитори України та п'яти європейських країн уперше спільно перевірили, як українські діти навчаються за кордоном: у школах Польщі, Литви, Словаччини, Чехії та федеральної землі Гессен (Німеччина) станом на 2025 рік навчалися понад 254 тисячі українських школярів. Результати координованого аудиту «Реалізація права на освіту українських дітей у школах європейських країн» представила голова Рахункової палати Ольга Піщанська, повідомляє «Закон і Бізнес» із посиланням на відомство.
Аудит охопив 2022–2025 роки, а проводили його вищі органи аудиту України, Польщі, Литви, Словаччини, Чехії та орган аудиту землі Гессен; координувала процес Вища палата контролю Польщі. Головна проблема, яку зафіксували перевіряльники, — досі немає жодного механізму, який би порахував дітей, що не навчаються ані в українській, ані в іноземній школі.
Дані про дітей, які перебувають за кордоном і навчаються в українських школах, МОН отримує через автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту (АІКОМ). Проте окремого реєстру освітніх осередків з українською мовою навчання за кордоном теж не створили, а за 2022–2025 роки МОН так і не уклало жодної міжнародної угоди щодо організації освіти українських дітей за кордоном або обміну освітніми даними.
Натомість кількість українських учнів, які навчаються онлайн в Україні, перебуваючи за кордоном, стрімко скорочується. У 2022 році таких було майже 520 тисяч, на 1 вересня 2025 року — 316 тисяч, а на 1 вересня 2026 року — лише 272 тисячі. За оцінкою Рахункової палати, це свідчить про дедалі більшу адаптацію дітей до освітніх систем країн перебування, але водночас створює нові виклики для європейських держав.
Як країни підтримують українських школярів
Підходи до адаптації, мовної та психологічної підтримки дітей помітно різнилися. У Польщі, Литві, Словаччині, Чехії та Гессені навчання в місцевих школах для українських учнів було обов'язковим, що зменшує ризик випадання дітей з освіти. Повсюди діяли підготовчі класи, інтенсивні мовні курси, залучали україномовних учителів, асистентів та психологів.
У Чехії реалізовували освітні проєкти українською мовою і дозволили скоротити дистанційну українську програму до окремих предметів, аби зменшити навантаження на дітей. У Гессені в 2024/2025 навчальному році запустили пілотний проєкт «Українська як друга іноземна мова», а в Литві діяли п'ять приватних українських шкіл, де навчалися 37% прибулих дітей; ще 31% учнів опановували українську програму в державних школах.
У Польщі з 2025/2026 навчального року випускники з громадянством України та Польщі можуть складати випускний іспит з української мови як іноземної, а в Словаччині з українською мовою викладання можна навчатися у школі в Пряшеві. Такий зв'язок із рідною освітою аудитори назвали ключовим чинником, що допомагає дітям не втратити мову.
Що рекомендують аудитори
Найефективнішими практиками в Рахунковій палаті назвали обов'язкове навчання в місцевих школах, залучення міжкультурних асистентів та україномовних працівників, додаткові заняття з мови країни перебування і можливість вивчати українську та складати з неї іспит у межах державних екзаменів. Органам управління освітою країн перебування радять моніторити, чи виконують українські учні вимоги щодо обов'язкового навчання, та допомагати українським учителям за кордоном викладати рідну мову як іноземну.
Раніше портал Знай повідомляв, учнів повернуть до очного навчання.
Також наш портал інформував, школа в Дніпрі постраждала від російської атаки: розбиті вікна, у класах — уламки.
