У 2027 році в Україні набуде чинності реформа старшої школи, яка передбачає створення мережі академічних та професійних ліцеїв. Важливою зміною стане можливість для учнів самостійно обирати профіль і предмети для поглибленого вивчення. Водночас хімія, фізика, біологія та географія більше не будуть обов’язковими для всіх. Це викликало неоднозначну реакцію серед освітян і громадськості.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяРеформа має на меті адаптувати українську освіту до сучасних реалій та надати учням більше свободи у виборі предметів. Передбачається, що академічні ліцеї готуватимуть майбутніх абітурієнтів, а професійні орієнтуватимуться на потреби ринку праці, забезпечуючи практичну підготовку.
Олександр Думишинець, вчитель ІТ та фіналіст Global Teacher Prize Ukraine, підтримує реформу та вважає, що учні мають вивчати ті предмети, які їм справді знадобляться. На його думку, якщо учень планує кар’єру в гуманітарній сфері, знання з фізики чи хімії у великому обсязі можуть бути для нього зайвими.
Однак Лариса Романишин, одна з найкращих вчителів України за версією Global Teacher Prize Ukraine, вбачає в реформі значні ризики. Вона вважає, що такий підхід може призвести до зниження рівня наукової підготовки випускників, що негативно вплине на розвиток технологій та інновацій в Україні. Освітянка наголошує, що навіть для гуманітаріїв важливо мати базові знання з природничих наук, оскільки вони формують критичне мислення та розширюють світогляд.
Попри зміни, обов’язковими для всіх учнів залишаться українська мова та література, англійська мова, історія України, математика, фізична культура та предмет "Захист України".
Нагадаємо, освітяни пояснили, чому українські діти відстають у навчанні
Раніше ми розповідали, що діти "залипають" у телефоні: психологиня розповіла, скільки часу можна дозволяти сидіти в гаджетах
