Більшість українських абітурієнтів і досі обирають виші та спеціальності з міркувань “престижно”, “так сказали батьки” або “там добре платять”. Але така стратегія дедалі частіше приводить молодь до безробіття. Про це заявив заступник міністра освіти і науки Михайло Вінницький.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЗа його словами, випускники у 17 років зазвичай не мають усвідомленого бачення того, чим хочуть займатись у житті. Через це найпопулярнішими виявляються ті спеціальності, які фактично не мають попиту на ринку праці.
«Вступати на право, менеджмент, фінанси — це, мабуть, не найвиваженіше рішення, зважаючи на кількість вакансій на ринку праці для випускників за цими спеціальностями», — підкреслив заступник міністра. 
Він додав, що і журналістика є прикладом такого ж “кон'юнктурного” напряму — її обирають багато охочих, однак робочих місць майже немає. Така сама ситуація спостерігається із всім, що пов’язано з бізнес-адмініструванням: кількість випускників перевищує потреби економіки.
У результаті Міністерство освіти і науки запровадило так звану “індикативну собівартість”. Це означає, що вартість контрактного навчання на популярних, але неперспективних спеціальностях зросла. Таким чином влада намагається відкоригувати попит, аби молодь не витрачала роки та гроші на освіту, яка не гарантує роботи.
«Ми хочемо, щоб люди думали про професію, а не про “престижність”. Важливо вибирати не мрію з Instagram, а шлях, що веде до реального працевлаштування», — наголосив Вінницький.
Нагадаємо, школярі — нова зброя ворога: підлітків масово вербують через Telegram, батькам дали інструкцію
Раніше ми розповідали, що чекають у вишах найбільше: МОН назвало 4 критично важливі професії для України
