Розлучення не означає кінець спільного батьківства, але часто стає початком боротьби за контроль.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяОсобливо складно, коли один із батьків починає стежити за дітьми й опосередковано — за колишнім партнером, пише The Washington Post.
У центрі однієї з таких історій — батько двох підлітків, який принципово поважає приватність синів і не відстежує їхні телефони. Він керується простим правилом — стався до інших так, як хочеш, щоб ставилися до тебе. Натомість колишня дружина обирає іншу тактику — постійно перевіряє пересування дітей, навіть коли вони перебувають з батьком. Формально — турбота, на практиці — відчуття постійного нагляду й напруження.
Такий контроль руйнує баланс і б’є не лише по дорослих, а й по дітях. Вони відчувають тиск, плутаються в лояльності й можуть почати приховувати правду. Тому перший крок — спробувати говорити без звинувачень. Запитання на кшталт "я бачу, що ти хвилюєшся, коли діти зі мною, поясни чому" іноді знімає гостроту краще за сварку.
Другий крок — чіткі межі. Домовленість, що під час перебування дітей з одним із батьків немає постійних дзвінків і повідомлень без реальної причини, повертає відчуття простору й спокою. Водночас важливо бути опорою для підлітків — слухати їх, пояснювати, що конфлікти між дорослими — не їхня відповідальність.
Критикувати іншого з батьків у присутності дітей — погана ідея, навіть коли емоції зашкалюють. Краще зосередитися на безпеці, стабільності та довірі. І не забувати про підтримку для себе — розмова з другом або фахівчинею допомагає не втратити рівновагу.
Раніше ми повідомляли, "не всі діти однакові": психолог закликав відмовитись від токсичної звички, яку школи наслідують з радянських часів.
Майно у власності дитини: що не дозволено робити навіть батькам - детальніше на Знай.ua.
Нагадаємо, аліменти - це лише початок: хто і як має платити за гуртки, спорт та лікування дитини?
