Підлітковий стрес зазвичай не проявляється драматично або помітно. Найчастіше він маскується за тихою, звичною, навіть "нормальною" поведінкою, характерною для цього віку.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяУ період, коли підлітки стикаються з академічним, соціальним, особистісним і технологічним тиском, напруга поступово накопичується в прихованій формі, повідомляє Times of India. Батьки часто не сприймають серйозно певні зміни у поведінці дитини, трактуючи їх як проблеми характеру чи ставлення, а не як ознаки боротьби зі стресом. Надзвичайно важливо розуміти такі сигнали і замість зайвого тиску надавати підліткові підтримку, сповнену співчуття і довіри, у цей важливий період його життя.
Ізоляція, що виглядає як прагнення незалежності
Коли підліток починає більше часу проводити на самоті, батьки часто помилково вважають це нормальним етапом досягнення самостійності. Проте надмірна ізоляція повинна викликати занепокоєння, особливо якщо вона переростає у повне уникання сімейного спілкування чи взаємодії. Така поведінка може свідчити про те, що підліток зазнає стресу та внутрішньо переживає тривогу, вважаючи за краще мовчати, а не ділитися своїми відчуттями.
Зміни у режимі сну, які легко прогледіти
Стрес має значний вплив на сон. Для підлітків це може проявлятися у вигляді безсоння, надмірної сонливості або постійної втоми. Батьки часто пояснюють це впливом гаджетів чи лінощами підлітка, але рідко звертають увагу на можливість емоційного напруження. Пізній сон може бути наслідком тривожних думок або тиску через навчання та інші обов’язки. Спостерігаючи за систематичними змінами в режимі дитини без критики чи осуду, можна усвідомити, що в основі цього може лежати стрес, який потребує розуміння та підтримки.
Дратівливість, яка маскується під жорсткий характер
Роздратованість або різкість часто приписують звичайній підлітковій поведінці. Утім, це також є типовим сигналом стресу. Особливо коли емоційне перевантаження робить пояснення власного стану складним для підлітка. Фрустрація стає єдиним способом вираження внутрішньої напруги. Це не означає, що батьки мають терпіти некоректну поведінку, але варто змінити підхід у розмовах і будувати діалог так, щоб зрозуміти справжню причину внутрішнього напруження.
Збайдужіння до захоплень
Поступова втрата цікавості до занять, які раніше приносили задоволення, таких як спорт, хобі чи творчість, може здатися природною зміною вподобань. Та насправді це ще один прояв стресу - діяльність більше не викликає радості або мотивації. Шкільне навантаження, вплив соціальних мереж та інші зобов’язання можуть ставати таким великим випробуванням, що те, що раніше приносило щастя, стає джерелом напруги і перевтоми. За умови створення сприятливого психологічного клімату і підтримки без створення додаткового тиску батьки можуть допомогти дитині повернути інтерес до улюблених занять і асоціювати їх із позитивними емоціями.
Перевантаженість як прояв відповідальності
Підлітки під впливом стресу іноді не закриваються, а навпаки - стараються надміру. Вони стають надто відповідальними, тривожними або схильними до перфекціонізму, турбуючись про успіх та результати. Батьки можуть ненавмисно підтримувати це, хвалиючи за поведінку, яка фактично вказує на прихований стрес, викликаний постійним тиском на досягнення без права на помилки. Відчуття, що любов і визнання залежить тільки від успіху, настільки ж виснажливе, як і страх перед вираженням емоцій.
Раніше портал Знай писав, що приватні школи викликають занепокоєння: нічого не можна контролювати.
Крім того, ми повідомляли, чого не можна робити та говорити при дитині: психологи назвали 6 речей, які повинні бути табу у люблячих родинах.
Також портал інформував, що підлітків атакують психічні розлади: науковці пояснили, хто у групі ризику.
