Українська система освіти стоїть на порозі однієї з наймасштабніших трансформацій за роки незалежності. Старша школа в Україні стає профільною, а навчання у 10–12 класах остаточно відходить від принципу «вчити все і одразу». Натомість учням пропонують усвідомлений вибір освітнього маршруту та підготовку до майбутнього життя — навчання або роботи.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяУ Міністерстві освіти і науки наголошують: 12-й рік навчання — це не «зайвий» рік, а спроба зняти перевантаження з підлітків, зменшити потребу в репетиторах і дати випускникам реальні знання, а не формальний атестат.
За словами заступниці міністра освіти Надії Кузьмичової, головна ідея реформи — дати учням право вибору. Сьогодні старшокласники змушені однаково глибоко вивчати 15–20 предметів, часто не розуміючи, навіщо їм це потрібно. У результаті — перевтома, стрес і навчання «для галочки».
Профільна школа має змінити цю логіку: підлітки зосереджуватимуться на тих дисциплінах, які реально знадобляться їм у майбутній професії.
Два шляхи після 9 класу
Ключова новація — поділ старшої школи на два освітні напрями.
Перший — академічні ліцеї, розраховані на учнів, які планують вступ до університетів. Тут школярі обиратимуть профіль навчання — STEM, мовно-літературний, суспільно-гуманітарний чи інший — і вивчатимуть ключові предмети поглиблено.
Другий шлях — професійні коледжі, де учні зможуть одночасно здобувати повну загальну середню освіту і професію. Після завершення навчання випускник матиме вибір: або одразу виходити на ринок праці, або вступати до вишу за скороченою програмою.
Найпоширеніші страхи — і що каже МОН
Один із головних міфів — нібито 12-й рік навчання лише затягує шлях до диплому. У МОН пояснюють: навпаки, для багатьох спеціальностей навчання в університеті може скоротитися до трьох років. Загальний час освіти не збільшується, а стає ефективнішим.
Інший страх — що ліцеї будуть доступні лише мешканцям великих міст. У міністерстві запевняють: мережу академічних ліцеїв формуватимуть із урахуванням доступності. Для дітей із сіл передбачені підвезення або проживання в пансіонах при навчальних закладах.
Ще одне побоювання — що дітей змушуватимуть занадто рано обирати професію. Насправді у 10 класі профіль можна буде змінити, якщо учень зрозуміє, що помилився. Це розглядають як безпечний період пошуку себе ще до вступу у виш.
Як виглядатиме навчання на практиці
У старшій школі з’являться три типи предметів: обов’язкові (базові знання для всіх), профільні (поглиблене вивчення обраного напряму) та вибіркові курси за інтересами. Це має зменшити навчальне навантаження і зробити освіту більш осмисленою.
Пілотування нової моделі заплановане на 2025 рік. Масовий перехід на 12-річну профільну старшу школу має відбутися з 2027 року.
У МОН підсумовують: реформа покликана змінити саму філософію освіти — від школи «для атестата» до школи «для майбутнього». Чи спрацює ця модель на практиці, залежатиме не лише від концепції, а й від того, як її реалізують у реальних школах по всій країні.
Нагадаємо, правила прийому до вишів хочуть змінити: кого торкнуться нововведення
Раніше ми розповідали, що в МОН терміново звернулися щодо формату навчання: що рекомендують
Також, пільги для майбутніх студентів: для кого приготували особливі умови вступу
