Родина відіграє ключову роль у формуванні основних життєвих установок. Діти засвоюють насамперед не те, що їм намагаються пояснити, а те, що бачать у поведінці дорослих, які їх оточують.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяДля процесу навчання дитині не потрібні конкретні інструкції - вона спостерігає, слухає і відтворює. Те, як дорослі спілкуються, реагують на події чи проявляють емоції, стає для неї нормою повсякденного життя, навіть якщо це відбувається на рівні несвідомого.
Що ж діти найчастіше переймають від своїх батьків?
Манера спілкування
Вживання ввічливих слів, таких як "будь ласка" чи "дякую", шанобливе ставлення до співрозмовника - це не результат навчання через примус або настанови. Насправді це копіювання поведінки дорослих. Спосіб, яким батьки взаємодіють з продавцями, друзями чи незнайомцями, згодом перетворюється на звичний шаблон для дитини.
Здатність приймати любов
Усвідомлення цієї суттєвої навички починається ще в ранньому дитинстві. У випадках, коли сімейна підтримка залежить від заслуг чи надається нерегулярно, дитина починає сприймати довірливі стосунки як нестабільні. У дорослому віці це часто виявляється у вигляді складнощів з прийняттям уваги та щирості від інших, страхом емоційних прив’язаностей чи навіть підсвідомим відштовхуванням допомоги.
Рівень тривожності
Постійне очікування неприємностей, страх перед помилками чи ситуації з надмірною емоційною напругою створюють у дитини переконання, що світ довкола небезпечний. Навіть без використання прямих слів вона засвоює, що якщо дорослі тривожаться, то це привід робити так само.
Ставлення до себе і до оточуючих
Тон розмов батьків про зовнішність людей, їхні досягнення або невдачі поступово впливає на спосіб мислення дитини. Вона запозичує манеру оцінювання інших і водночас формує аналогічне ставлення до самої себе. З часом це може виявлятися як схильність до надмірної самокритики або ж уміння сприймати людей і їхні дії без зайвих осуджень.
Ставлення до емоцій
Діти засвоюють не тільки назви почуттів, а й правила їх прояву. У тих сім’ях, де нормально говорити про емоції, з повагою і без осуду, дитина виростає з більш відкритим сприйняттям цього аспекту життя. Якщо ж почуття ігноруються чи знецінюються, то формується звичка приховувати переживання від інших.
Розуміння любові
Любові неможливо навчитися з книжок. Дитина формує своє уявлення про неї через спостереження за стосунками між батьками - їхню підтримку одне одного, теплоту в спілкуванні і взаємну пошану. Звідси випливає її розуміння того, як мають виглядати близькі стосунки.
Стійкість перед труднощами
Ця якість береться не з мотиваційних прикладів чи порад, а формується на основі того, з чим дитина стикається у своїй сім’ї. Якщо батьки зляться, заганяють себе в стрес або опускають руки перед першими проблемами, це стає її відправною моделлю поведінки.
Проте дорослі здатні показати інший шлях: спокійна реакція на негаразди, вміння визнавати помилки і шукати рішення демонструють дітям, що труднощі - це природна частина життя. Такі приклади вчать її не боятися пробувати, помилятися та знов йти далі, навіть якщо не вийшло з першого разу.
Раніше портал Знай писав, що вплив батька недооцінювали: чому діти можуть вирости дуже травмованими.
Крім того, ми повідомляли, як розмовляти з підлітками без конфліктів: 5 змін у спілкуванні, які реально працюють.
Також портал інформував про сім звичок батьків, після яких дорослі діти від вас віддаляються: що ви робите не так.
