Кібербулінг — це форма цькування, яка відбувається в інтернеті з використанням цифрових технологій. На відміну від звичайних конфліктів, він часто залишається непоміченим, адже відбувається поза очима дорослих. Саме тому батькам важливо знати ознаки, які можуть свідчити про проблему, і розуміти, як правильно діяти.

У Національній поліції України наголошують: першими сигналами можуть бути зміни у поведінці дитини. Наприклад, вона починає менше спілкуватися з друзями, однокласниками або навіть родиною. Часто з’являється небажання відвідувати школу чи інші місця, де є однолітки.

Ще одна тривожна ознака — різкі або часті зміни настрою. Дитина може стати замкнутою, тривожною, дратівливою або пригніченою. У деяких випадках змінюється і її поведінка в інтернеті: вона проводить там менше часу або взагалі уникає гаджетів.

булінг у школі
булінг у школі

Також варто звернути увагу на втрату інтересу до улюблених занять чи хобі. Фізичні симптоми теж можуть сигналізувати про проблему — це нервозність, головний біль, біль у животі, порушення сну. Усе це часто є наслідком стресу, спричиненого онлайн-цькуванням.

Популярні новини зараз
25 березня навіть пташка гнізда не в’є: що категорично заборонено робити на Благовіщення-2026, прикмети Пенсіонерів можуть виселити з власних квартир: хто ризикує стати безхатьком ПриватБанк розриває договори з клієнтами: рахунки блокує, а гроші не повертає "Мене просто скасували": Олена Кравець вперше розповіла, як через скандал втратила кар’єру
Показати ще

Якщо батьки підозрюють, що дитина стала жертвою кібербулінгу, найперше — потрібно підтримати її. Важливо вислухати без осуду, дати відчути безпеку і довіру. Дитина має розуміти, що вона не винна в ситуації, яка склалася.

Наступний крок — зібрати докази. Варто зробити скріншоти повідомлень, коментарів або будь-яких матеріалів, що підтверджують факт цькування. Після цього необхідно заблокувати кривдника та повідомити адміністрацію платформи або соціальної мережі.

Кібербулінг, скріншот: YouTube
Кібербулінг, скріншот: YouTube

У разі серйозних загроз або систематичного булінгу варто звернутися до керівництва навчального закладу або до правоохоронців. Допомогу також можна отримати у Службі освітнього омбудсмена чи через систему безоплатної правничої допомоги за номером 0 800 213 103.

Фахівці окремо наголошують: не можна карати дитину обмеженням доступу до інтернету чи забирати гаджети. Це лише посилить ізоляцію і може погіршити її стан. Натомість варто навчити дитину правилам безпеки — не ділитися особистою інформацією та обережно ставитися до онлайн-спілкування.

Нагадаємо, перше кохання у підлітка: як поводитися батькам, щоб не зруйнувати довіру

Раніше ми розповідали, коли дитині можна давати смартфон: лікар назвав найпринятніший вік для гаджетів

Також, фрази, які допоможуть виховати впевнену дитину: всі батьки повинні їх знати