Багато українських підлітків втрачають інтерес до навчання, оскільки дедалі частіше не бачать прямого зв’язку між високим рівнем знань і життєвим успіхом. Про це розповіла вчителька історії з Черкас Леся Хлипавка у своєму Фейсбуці.

Пільговий проїзд для школярів. Фото: скрін youtube
Пільговий проїзд для школярів. Фото: скрін youtube

Як зазначила Хлипавка, молодь спостерігає, як популярність у соцмережах, корисні знайомства або вдалий збіг обставин часто приносять людям швидкий дохід і визнання значно швидше, ніж роки навчання та професійного розвитку. На її думку, сучасні діти все частіше ставлять питання, навіщо докладати зусиль до навчання, якщо в суспільстві далеко не завжди цінуються інтелект, освіта та професійні навички.

Педагог вважає, що український інформаційний простір майже не формує "культ знань". Науковці, інженери, викладачі та висококваліфіковані фахівці рідко опиняються в центрі суспільної уваги, тоді як історії про "легкі гроші" та швидкий успіх активно поширюються в медіа і соціальних мережах. У результаті підлітки починають орієнтуватися на простіший шлях до фінансового добробуту.

За словами Хлипавки, додатковою проблемою залишається підхід дорослих до системи освіти. Часто батьки і навіть учителі роблять акцент не на реальних знаннях дитини, а виключно на високих оцінках і гарних показниках у шкільному журналі. Через це учні починають сприймати навчання як формальність і намагаються підлаштуватися під систему.

Популярні новини зараз
Українці знов зможуть отримати допомогу у сумі 6500 гривень Тарифи на газ збільшаться майже на 50%: кому варто приготуватися На картку знову прийде 6500 грн: уряд готує нові виплати перед зимою Різкий стрибок цін та дефіцит: чи варто запасатися продуктами
Показати ще

"Запит на "папірець" замінив запит на "вміння", - зазначає педагог.

Вона також наголосила, що значний вплив на мотивацію дітей має війна та постійна емоційна напруга. В умовах тривоги, нестабільності та психологічного тиску підліткам стає значно складніше думати про довгострокові цілі, саморозвиток і інвестиції у власну освіту.

На думку вчительки, у стані хронічного стресу мозок людини насамперед зосереджується на питаннях безпеки та самозбереження, а не на тривалому інтелектуальному розвитку. Водночас якісна освіта потребує часу, внутрішньої стійкості та емоційного ресурсу, якого зараз багатьом бракує.

Школа. Фото: скрін youtube
Школа. Фото: скрін youtube

Хлипавка переконана, що інтерес до освіти не виникає автоматично. Він формується в суспільстві, де існує здорова конкуренція, знання реально допомагають досягати успіху, а школа стає простором для розвитку, пошуку ідей і досліджень, а не просто місцем обов’язкового перебування.

"Нам необхідно змінити суспільний договір: освіта має сприйматися не як обов’язок, а як привілей і інструмент для отримання реальних можливостей", - підкреслила педагог.