Українська школа перестане бути такою, якою її знають покоління. Реформа профільної середньої освіти — третій етап масштабної трансформації «Нова українська школа» (НУШ) — передбачає, що звичні 10–11 класи у більшості шкіл просто зникнуть. Замість них старшокласники навчатимуться у відокремлених академічних ліцеях або закладах професійної освіти.
Про те, як реформа реалізовується на практиці, розповів директор Департаменту освіти і науки Львівської ОВА Олег Паска. Львівщина стала одним із перших регіонів, де трансформацію почали впроваджувати вже зараз. З понад 1000 шкіл області ліцеями стануть 146 закладів — у Львові це кожна третя школа, в області — кожна п'ята.
Навчання у старшій школі триватиме 3 роки (10–12 класи) й розділиться на два основних напрями. Академічний — це ліцеї, де учень зможе обрати профіль: IT, медичний, природничий, гуманітарний та поглиблено готуватися до вступу у виші. Професійний — коледжі та заклади профтехосвіти, де одночасно здобувають середню освіту й конкретну професію. При цьому 10 клас стане профільно-адаптаційним: якщо дитина зрозуміє, що помилилася з вибором, вона зможе змінити напрям для 11–12 класів.
Кадровий голод: зарплати 7–8 тисяч і директори без конкурсу
Найгостріша проблема реформи — брак учителів. За словами Олега Паски, молоді спеціалісти отримують лише 7–8 тисяч гривень, через що випускники педагогічних вишів масово йдуть в інші сфери або виїжджають за кордон. «Якщо зараз випускники з високими балами НМТ не йдуть у педагогічні виші, то через 5–10 років, коли старше покоління піде на пенсію, якість освіти впаде, незалежно від будь-яких реформ», — наголосив посадовець.
Ще один ризик — відсутність прозорого конкурсу на посади директорів ліцеїв. Положення про відкритий конкурс, яке департамент освіти Львівщини розробив разом із Радою директорів шкіл, уже чотири роки лежить без руху в Комітеті Верховної Ради та Міністерстві освіти. «Перша загроза провалу реформи — це неякісний склад директорського корпусу», — зазначив Паска.
Гуманітаріїв — забагато: як учнів орієнтують на точні науки
Під час формування майбутніх профілів департамент зіткнувся з тим, що 80% обраних громадами напрямків були гуманітарними, і лише 20% — природничо-технічними. Після роз'яснювальної роботи співвідношення вдалося вирівняти майже 50 на 50. «Країна має перспективу лише тоді, коли розвиваються інженерія, робототехніка, фізика, хімія, біологія. Це міцна оборонна галузь та інновації», — пояснив Олег Паска.
Для полегшення переходу випускників до університетів на Львівщині вже рік проводять інтеграційні зустрічі керівників шкіл із викладачами Львівської політехніки, Університету Франка, Дрогобицького педуніверситету та Медичного університету. Наступний крок — прямі зустрічі школярів із вишами.
Що зміниться для учнів та батьків
Рання профорієнтація. У 14 школах області триває експеримент: після 4-го класу психологи за згодою батьків тестують дітей на схильності до науки, спорту чи мистецтва. Це допомагає сформувати індивідуальну освітню траєкторію задовго до вибору профілю в 10 класі. З вересня кількість таких шкіл планують розширити.
Доїзд та проживання. Область має понад 500 шкільних автобусів, парк яких щороку оновлюється. Для дітей із віддалених населених пунктів діють ліцеї-інтернати в Дрогобичі, Бориславі, Сокалі та Винниках, де учні забезпечені проживанням і харчуванням.
Повноцінно реформа стартує з 1 вересня 2027 року, хоча окремі заклади почнуть пілотний проєкт уже у 2026-му. Мета — щоб кожен старшокласник не просто «відсиджував» уроки, а свідомо обрав напрям і готувався до майбутньої професії.
Раніше портал Знай повідомляв, 12 результатів по 200 балів: київська школа встановила рекорд на НМТ.
