Реформа старшої школи вже вийшла з площини паперових планів: державний стандарт профільної середньої освіти ухвалений, пілот триває, а з 2027 року зміни стануть масовими. Для батьків це означає, що рішення про старшу школу дитини доведеться ухвалювати найближчим часом, нагадує Район.in.ua.
Державний стандарт профільної середньої освіти Кабінет міністрів затвердив постановою ще 25 липня 2024 року, а концептуальні засади реформи Міністерство освіти і науки закріпило наказом №1451 від 10 жовтня 2024 року. У пілотних закладах уже працюють кар'єрні освітні радники, а на оснащення ліцеїв держава виділяє окремі субвенції.
Як зміниться старша школа
Головна зміна — старша школа стає трирічною та профільною. Замість 18–20 предметів «для всіх» учень обиратиме напрям і поглиблено вивчатиме потрібні саме йому дисципліни. Перший семестр 10 класу буде адаптаційним — з можливістю змінити профіль, якщо вибір виявиться хибним.
Змінюється й устрій навчання. Замість жорсткої класно-урочної системи ліцеї зможуть працювати за модульним принципом: окремі предмети вивчатимуть протягом кількох місяців, а не цілий рік, і формувати змінні навчальні групи замість сталих класів. Частка годин на вибіркові курси з роками зростатиме — що більше груп здатен створити заклад, то ширший реальний вибір предметів.
Після 9 класу родина обиратиме між академічним ліцеєм, професійним чи фаховим коледжем, дистанційною формою або приватною школою з профілями. Мережу ліцеїв планують так, щоб відстань до закладу не перевищувала 30 км, а за потреби організовуватимуть підвіз або пансіон. Зараз налічують близько 2587 проєктних академічних ліцеїв із понад 13 тисяч шкіл, тож у частині громад мережу ще формують.
Навіщо потрібна реформа
Зміни пояснюють конкретними даними. За міжнародним дослідженням PISA-2022, розрив між школами міст і сіл сягав майже п'яти років у читанні, понад чотири з половиною роки — у математиці й близько чотирьох — у природничих науках. Опитування Київського міжнародного інституту соціології на замовлення МОН і проєкту DECIDE, у якому взяли участь понад 80 тисяч респондентів, показало інший бік запиту: 63% старшокласників хочуть самостійно обирати предмети, а 67% прагнуть практичних навичок для життя.
Ще 72% учнів 10–11 класів погодилися б навчатися у віддаленішому закладі, якби там були кращі умови та організований підвіз. Профілізація й концентрація ресурсу в ліцеях — відповідь саме на ці запити: дати вибір і вирівняти якість освіти між містом і селом.
Виклики, про які варто знати
Головна біль реформи — відстань і логістика. У частині громад ліцей опиняється далеко, а стан доріг ускладнює підвіз. На 2026 рік держава заклала на шкільні автобуси близько 2 млрд грн — це понад 540 машин, однак у багатьох регіонах цього недостатньо.
Настрої батьків теж напружені: у березні петиція про призупинення реформи на час воєнного стану зібрала 25 000 голосів, хоча уряд відповів, що змін не скасовуватиме. Окрема ситуація — дев'ятикласники, які не вчилися за НУШ: через оптимізацію мережі у «рідному» закладі старших класів може не залишитися. У Верховній Раді зареєстровано законопроєкти №15082 та №15082-1 про право доучитися у своєму закладі.
Що робити батькам уже зараз
Фахівці радять починати профорієнтацію завчасно, а не у 15 років, і вибудувати іноземну мову як систему, а не набір окремих уроків. Важливо дізнатися, які профілі пропонуватиме найближчий ліцей, чи буде підвіз і чи відповідає заклад держстандарту.
Конкурс до ліцею запровадять лише там, де заяв більше, ніж місць, — тоді заклад заздалегідь оприлюднить прозорі правила відбору. Початкові школи та гімназії не закриють: змінюється лише структура старшої школи. Масовий старт реформи — з 1 вересня 2027 року, коли 10 класи почнуть навчання за профільним стандартом.
Раніше портал Знай повідомляв, гарячі обіди для учнів 1-11 класів: школи отримали майже 400 млн грн.
Також наш портал інформував, у школах скасовують сніданки: 90 тисяч учнів отримають безкоштовні гарячі обіди.
