Реформа старшої школи переходить із планів у реальність: пілот уже триває, державні стандарти затверджені, а з вересня 2027 року зміни стануть масовими. Для батьків це означає, що рішення про старшу школу дитини доведеться ухвалювати вже найближчим часом.
Що зміниться в навчанні
Старша школа стає трирічною (10–12 класи) та профільною. Замість 18–20 обов'язкових предметів для всіх учень обиратиме конкретний напрям і поглиблено вивчатиме лише потрібні йому дисципліни. Перший семестр 10 класу буде адаптаційним — з можливістю змінити профіль, якщо вибір виявився невдалим.
Змінюється й сам принцип організації занять. Замість жорсткої класно-урочної системи ліцеї зможуть працювати за модульним принципом: окремі предмети вивчатимуть не цілий рік, а кілька місяців. Замість сталих класів формуватимуть змінні навчальні групи — що більше груп здатен створити заклад, то ширший реальний вибір предметів для учня.
Як обиратимуть заклад після 9 класу
Після завершення 9 класу родина стоятиме перед вибором: академічний ліцей, професійний чи фаховий коледж, дистанційна форма навчання або приватна школа з профілями. Мережу ліцеїв планують так, щоб відстань до закладу не перевищувала 30 км. Якщо ліцей далеко — організують підвіз або пансіон. Наразі налічують близько 2 587 проєктних академічних ліцеїв із понад 13 тисяч шкіл, тож у частині громад мережу ще формують.
Конкурс до ліцею запровадять лише тоді, коли заяв більше, ніж місць. У такому разі заклад заздалегідь оприлюднить прозорі правила відбору. При цьому початкові школи та гімназії не закриватимуть — реформа стосується виключно старшої ланки.
Чому вирішили реформувати старшу школу
За міжнародним дослідженням PISA-2022, розрив між школами міст і сіл сягав майже п'яти років у читанні, понад чотири з половиною роки — у математиці й близько чотирьох — у природничих науках. Водночас опитування Київського міжнародного інституту соціології на замовлення МОН показало: 63% старшокласників хочуть самостійно обирати предмети, 67% прагнуть практичних навичок для життя, а 72% учнів 10–11 класів погодилися б навчатися в більш віддаленому закладі за умови організованого підвозу та кращих умов.
Що робити батькам уже зараз
Експерти радять починати профорієнтацію завчасно, не чекаючи 9 класу. Варто разом із дитиною визначити її сильні сторони та інтереси, дослідити доступні профілі в ліцеях громади, дізнатися про умови підвозу. Корисно також відвідати дні відкритих дверей у закладах-кандидатах і поспілкуватися з кар'єрними радниками, які вже з'явилися в пілотних школах.
Виклики реформи
Попри масштабні плани, залишаються реальні проблеми. У частині громад ліцей опиняється далеко, а стан доріг ускладнює підвіз. На шкільні автобуси у 2026 році держава заклала близько 2 млрд грн — це понад 540 автобусів, однак у багатьох регіонах цього недостатньо. Настрої батьків теж напружені: в березні 2026 року петиція про призупинення реформи на час воєнного стану зібрала 25 000 голосів, хоча уряд відповів, що змін не скасовуватиме.
Окрема ситуація — дев'ятикласники, які не вчилися за програмою НУШ: через оптимізацію мережі в їхньому «рідному» закладі старших класів може не залишитися. МОН пропонує кілька шляхів вирішення, а у Верховній Раді зареєстровано законопроєкти №15082 та №15082-1 про право доучитися у своєму закладі.
Державний стандарт профільної середньої освіти ухвалено постановою Кабміну від 25 липня 2024 року, концептуальні засади — наказом МОН №1451 від 10 жовтня 2024 року. Як повідомляє Rayon.in.ua, масовий старт реформи заплановано на 1 вересня 2027 року, коли 10 класи почнуть навчання за профільним стандартом.
