Українська система професійної освіти стоїть на порозі найбільшого оновлення за десятиліття. За два роки в країні вже модернізували 135 навчально-практичних центрів, а у 2026 році до них додадуться ще 107 майстерень та лабораторій. Такими цифрами під час освітньої конференції МОН «Серпнева-2026» поділився заступник міністра освіти і науки Дмитро Завгородній.
За його словами, ставка на профтех і фахові коледжі — не просто освітня політика, а пряма відповідь на запити ринку. Як повідомляє Вчися.Медіа, за даними Work.ua, приблизно 85% вакансій в Україні стосуються роботи, для якої потрібні навички, що здобуваються саме в закладах професійної освіти.
«Складно вимагати якісної освіти, якщо все навколо застаріле й не відповідає потребам ринку праці», — наголосив Дмитро Завгородній. За його словами, у багатьох профтехах досі можна побачити «музейні експонати»: трактори, які не заводяться, та обладнання, яким уже давно ніхто не користується.
«100 майстерень» — що зміниться в коледжах
У 2026 році в межах ініціативи «100 майстерень» планують оновити 107 майстерень і лабораторій у закладах професійної та фахової передвищої освіти. Головна мета — щоб студенти працювали з технологіями, максимально наближеними до реального виробництва.
Ще один важливий напрям — наглядові ради. До вересня 2026 року мають запрацювати перші 100 таких рад, а до кінця року їх масштабують до 300 закладів. До складу наглядових рад увійдуть представники бізнесу, які братимуть участь у виборі директора, затвердженні стратегії закладу та формуванні освітніх програм.
«Наглядові ради дають роботодавцям реальний вплив на розвиток коледжу, — пояснює заступник міністра. — Для коледжів це також доступ до експертизи роботодавців і можливість вибудовувати сталі партнерства з бізнесом».
Які професії найзатребуваніші
МОН визначило перелік спеціальностей, які зараз у найбільшому дефіциті. Серед пріоритетних напрямів — машинобудування, електрична інженерія, авіаційна, ракетна та космічна техніка. Окремо виділено професії для промисловості, енергетики й будівництва.
Конкретний список найзатребуваніших фахівців виглядає так: верстатники широкого профілю, оператори верстатів із числовим програмним керуванням (ЧПК), електрики та електромонтери, будівельники, зварювальники, слюсарі та інші спеціалісти для промислового виробництва.
«Освіта має корелювати з потребами економіки, адже саме зараз найбільше потрібні фахівці за напрямами, на які вступники не завжди готові активно йти», — зазначив Дмитро Завгородній.
Дуальна освіта: теорія плюс практика
Окремий акцент реформи — розвиток дуальної освіти, за якої студент частину знань отримує в закладі, а частину навичок — безпосередньо на робочому місці. МОН уже розробило типові договори про співпрацю профтехів із бізнесом.
Оцінювати ефективність реформи планують не за кількістю вступників, а за реальним працевлаштуванням випускників — причому не лише одразу після завершення навчання, а й через три роки. Також МОН аналізуватиме, чи обирають випускники 9-х класів ті професії, яких найбільше потребує економіка.
Раніше портал Знай повідомляв, освітяни закликали батьків поговорити з дітьми після бійок підлітків в Одесі.
