За 35 років Незалежності українська освіта пройшла шлях від радянської системи з комсомолом і піонерами до сучасної, орієнтованої на дитину моделі. Редакція "Вчися.Медіа" опитала освітян, управлінців та експертів — які події вони вважають найважливішими для школи за ці десятиліття.
Серед опитаних — освітня омбудсменка Надія Лещик, голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак, очільниця УЦОЯО Тетяна Вакуленко, а також учителі — переможці премії Global Teacher Prize Ukraine. Більшість спікерів зійшлися на трьох ключових змінах.
Декомунізація: від піонерів до демократичної школи
Освітня омбудсменка Надія Лещик пригадує школу до 1991 року: "Комсомол, піонерські традиції, вчителів, яких могли звільнити за розмови про Незалежність, Голодомор чи розстріли". За її словами, утвердження української мови в освітньому процесі, нові підручники з історії України та законодавче закріплення права кожного на освіту стали справжнім переломом.
Окрему увагу опитані приділили відходу від каральної моделі інспектування шкіл. Голова ДСЯО Руслан Гурак пояснив: раніше інспектори приходили лише для того, щоб виявити порушення й скласти адміністративний акт. Із Законом "Про освіту" цю совєтську практику замінили на інституційний аудит — тепер експерти оцінюють освітній процес за прозорими критеріями та дають конкретні рекомендації для розвитку.
ЗНО: соціальний ліфт для всіх
Запровадження Зовнішнього незалежного оцінювання більшість спікерів назвали однією з найуспішніших реформ. Очільниця УЦОЯО Тетяна Вакуленко наголосила: ЗНО зробило вступ до університетів прозорим, суттєво звузило простір для корупції та дало змогу абітурієнтам із різних регіонів конкурувати за місця виключно завдяки власним знанням.
Фіналіст Global Teacher Prize 2026 Олександр Думишинець, який сам вступав за системою ЗНО, назвав його "справжнім соціальним ліфтом". За його словами, саме ЗНО зламало корупційні бар'єри та відчинило двері провідних університетів для молоді з усіх куточків країни. Система, додала Тетяна Вакуленко, довела стійкість навіть під час повномасштабної війни й сьогодні розвивається далі — від оцінювання-відбору до оцінювання заради якості освіти.
Нова українська школа: дитина в центрі
Реформа НУШ, що стартувала у 2017 році, стала третім стовпом змін. Переможець Global Teacher Prize Ukraine 2025 Руслан Шаламов пояснив: НУШ змінила саму філософію — від "центризму знань" до компетентнісного підходу, де школа не просто дає інформацію, а вчить дитину адаптуватися до невизначеного світу.
Водночас освітяни визнають: реформа не позбавлена недоліків. Півфіналістка Global Teacher Prize Ukraine 2020 Галина Сищук зауважила: "Ми хотіли одразу бачити грандіозно позитивні результати, що й зіпсувало картину. Не було шансу на помилку й відшліфування на місцях". Перший випуск учнів, які пройшли повний цикл НУШ, очікується у 2030 році — саме тоді можна буде побачити реальний ефект реформи.
Важливою частиною змін стало й запровадження інклюзивної освіти. Надія Лещик підкреслила: якщо раніше діти з особливими освітніми потребами навчалися лише вдома або в спецзакладах, то сьогодні багатьом доступне навчання разом з однолітками. Створення інклюзивно-ресурсних центрів та служби освітнього омбудсмена у 2019 році дало конкретні механізми захисту прав учнів, батьків і педагогів.
Раніше портал Знай повідомляв, школа без сліз і стресу: як підготувати дитину.
Також наш портал інформував, перед 1 вересня батькам варто це знати: коли школа може використовувати дані дитини.
