Закінчення школи часто супроводжує одне й те саме запитання, яке дорослі ставлять чи не частіше за будь-яке інше: «Куди ти вступаєш?». Для когось відповідь очевидна ще з дитинства, але є чимало підлітків, які не мають конкретного плану навіть за рік до випуску. Це зовсім не означає, що дитина не цікавиться власним майбутнім.
Складність полягає в тому, що школяр ще не має досвіду роботи, не знає, як насправді минає день представника того чи іншого фаху, і орієнтується переважно на оцінки, поради батьків та картинку із соцмереж. До цього додаються очікування родини й страх витратити кілька років на освіту, яка зрештою не підійде.
Чому підліткам так складно визначитися
Школа дає базові знання, але не завжди пояснює, як вони пов'язані з реальною роботою. Учень може прекрасно знати біологію й зовсім не хотіти працювати в медицині, а любов до літератури не означає бажання стати вчителем. Одна з головних причин невизначеності — обмежене уявлення про професії: інтерес до комп'ютерів часто автоматично зводять до програмування, хоча є ще дизайн інтерфейсів, тестування, кібербезпека й аналітика даних.
Ще одна причина — ілюзія, що вступ до університету визначить усе життя. Насправді професійний шлях майже завжди змінюється: люди добирають додаткові навички, переходять в інші сфери або поєднують кілька напрямів. Тому перший вибір — не вирок на все життя.
Як зрозуміти, що може підійти
Починати пошук варто не з рейтингу найприбутковіших професій, а з власного досвіду. Корисно чесно відповісти на кілька запитань: чи подобається працювати з людьми або комфортніше на самоті, чи цікаво розв'язувати задачі з чіткою відповіддю, чи ближча творча робота без єдиного правильного результату.
Варто звернути увагу й на позашкільні заняття. Учень, який організовує шкільні заходи, може мати здібності до менеджменту; той, хто знімає відео й веде сторінку гуртка, — до медіа; а підліток, якому подобається ремонтувати й складати моделі, — до інженерії чи робітничих спеціальностей. Профорієнтаційне тестування допомагає систематизувати інтереси, але його результати не варто сприймати як остаточний вердикт.
Де школяр може спробувати себе ще до вступу
Найкращий спосіб перевірити інтерес — познайомитися з професією заздалегідь. Львівський національний університет імені Івана Франка проводить профорієнтаційний проєкт UniWeek: у травні завершилася його сьома хвиля за участю 330 старшокласників, а реєстрація на восьму хвилю триває — вона відбудеться з 9 по 13 листопада.
Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського має проєкт KPISchool — інженерні тижні для учнів 9–11 класів; наступний пройде з 29 грудня до 10 січня. Своєю чергою Київський національний університет імені Тараса Шевченка проводить КНУ EXPO, що об'єднує всі факультети й інститути для знайомства вступників із напрямами навчання.
Які спеціалісти потрібні Україні найбільше
Інтереси підлітка — важлива частина вибору, але не єдина. За даними дослідження, оприлюдненого Державною службою зайнятості ще в грудні 2025 року, кадровий дефіцит лишається одним із найгостріших викликів для роботодавців. Найбільше працівників бракує у п'яти сферах: енергетиці, медицині, будівництві, оборонній та комунальній. Опитування разом із Федерацією роботодавців України охопило 61 тисячу підприємств, де працюють 4,4 мільйона людей.
Крім того, у 2026 році Кабінет Міністрів затвердив прогноз потреби у фахівцях і робітничих кадрах на 2026–2036 роки — він дає розуміння довгострокових потреб економіки. Найбільш затребуваними лишаються медичні й реабілітаційні спеціальності, інженери та енергетики, а також кваліфіковані робітники — електрики, зварники, слюсарі, механіки й оператори обладнання.
Як батькам допомогти дитині з вибором
- Записуйтеся на дні відкритих дверей і профорієнтаційні тижні — там дитина побачить навчання зсередини.
- Заохочуйте пробувати різні заняття, а не лише «профільні» предмети.
- Не тисніть швидким і «остаточним» рішенням — перший вибір можна змінити.
- Радьтеся зі студентами старших курсів про складнощі навчання, а не лише переваги.
- Перевіряйте актуальну інформацію про заходи на офіційних сайтах університетів.
Раніше портал Знай повідомляв, ніжне виховання вчить мозок дитини відчувати радість: чим шкодить суворість.
Більше деталей читай у матеріалі: діти знову навчатимуться з дому: чому школи відмовляються від очних уроків.
