Ще до того, як дитина скаже перше слово, вона вже «читає» стосунки між дорослими навколо себе. І робить це не за обличчями чи голосами, а за несподіваним маркером - тим, хто з ким ділиться їжею та слиною. Такого висновку дійшли психологи, чиє дослідження опублікував журнал Evolution and Human Behavior.
Один з авторів роботи, психолог Брендон Ву з Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі, пояснює: поштовхом стали спостереження в різних культурах. Люди у близьких стосунках набагато частіше діляться одне з одним слиною - наприклад, лижуть одне морозиво удвох або їдять однією ложкою.
Щоб перевірити, чи помічає цю межу сама дитина, дослідники опитали 129 батьків дітей віком від 8 до 19 місяців. Виявилося: погратися з малюком, почитати йому чи обійняти більшість готова дозволити багатьом знайомим. А от їсти з дитиною однією ложкою, пити з однієї чашки чи цілувати в щоку батьки зазвичай дозволяють лише «своїм» - найближчим людям.
Як перевіряли реакцію шестимісячних
Напряму запитати в немовляти неможливо, тому науковці стежили за тим, куди дитина дивиться. Дітям віком від 4 до 6 місяців показували короткі відеосценки з ляльками, а камера фіксувала напрямок погляду. Експеримент проводили через відеозв'язок.
У першій серії одна жінка клала собі в рот часточку апельсина, а потім тією ж часточкою «годувала» ляльку. Інша жінка з тією самою лялькою просто перекидала м'ячик - без їжі та контакту зі слиною. Потім лялька починала плакати.
У другій серії жінка торкалася пальцем свого рота, потім рота ляльки і знову свого. З іншою лялькою вона виконувала ту саму послідовність, але торкалася чола. Після цього вже жінка починала плакати, і дослідники дивилися, на яку ляльку немовля зверне більше уваги.
На кого чекає помочі малюк
В обох типах сценок діти довше дивилися на тих, хто ділився слиною, а не на тих, хто просто грав у м'яч чи торкався чола. Це означає: вже приблизно в пів року дитина сприймає таких людей як ближчих одне до одного.
При цьому йшлося не про загальну «доброту». Коли плакала нова лялька, якої раніше не було в сюжеті, немовля не дивилося довше на жінку, яка ділилася апельсином. Тобто дитина чекає реакції саме від того, хто пов'язаний близькими стосунками з тим, хто плаче.
Чому вік здивував науковців
Раніше такі досліди проводили з дітьми 8-10 місяців і приблизно півтора року. Але в тому віці більшість дітей уже отримують прикорм і частіше бачать, як дорослі діляться їжею, тож незрозуміло було, це вроджене розуміння чи набуте.
У 4-6 місяців ситуація інакша: половина малюків лише починає їсти прикорм, багато хто ще на молоці чи суміші, якими в родині зазвичай не діляться. До того ж немовля ще багато спить, гірше бачить, не вміє сидіти й менше спостерігає за обличчями дорослих. Тож те, що дитина вже «розуміє» близькість, стало для науковців несподіванкою.
Незалежна група дослідників у Відні повторила експеримент у лабораторії з дітьми 8-10 місяців і отримала схожі результати - малюки частіше стежили за тією, хто ділився часточкою їжі.
Раніше портал Знай повідомляв, дитячі травми тягнуть у нещасливі стосунки: психологи назвали, кого уникати.
