За п'ять років повномасштабної війни школи Берегівської громади на Закарпатті втратили майже півтори тисячі учнів. Найбільше порожніють саме угорськомовні класи, і ця тенденція стає дедалі помітнішою.

Про це в інтерв'ю Укрінформу розповів міський голова Берегова Золтан Бабяк. За його словами, за останні п'ять навчальних років загальна кількість школярів у громаді скоротилася на 1 466 осіб, або на 25,9% - із 5 651 до 4 185 учнів.

Угорськомовний сегмент втрачає найбільше

Найбільший відтік фіксують у закладах і класах з угорською мовою навчання. Там кількість дітей скоротилася на 1 299 осіб, або на 34,2% - із 3 798 у 2022/2023 навчальному році до 2 499 у 2026/2027-му.

Старша школа стане профільною: учні в класі
Старша школа стане профільною: учні в класі

Показово, що саме на угорськомовний сегмент припадає 88,6% усього скорочення учнівського контингенту громади. Водночас кількість школярів з українською мовою навчання за той самий період зменшилася лише на 9% - на 167 осіб, із 1 853 до 1 686 дітей.

У нинішньому 2026/2027 навчальному році співвідношення учнів за мовами навчання в громаді становить 59,7% на користь угорської мови проти 40,3% української.

Чому громада не закриває малокомплектні школи

Попри скорочення кількості учнів, у громаді вирішили не проводити радикальну оптимізацію сільських шкіл, навіть попри значне навантаження на місцевий бюджет, у якому видатки на освіту становлять понад 60%.

"Початкові школи базово мають залишатися в кожній колишній сільській раді. Але батьки хочуть, щоб діти залишалися вчитися вдома і після четвертого класу - у п'ятому, шостому, сьомому... І в цих класах буває по п'ять, шість, вісім дітей. У кінцевому підсумку маємо картину, коли в нас є 20 вчителів на 50 дітей", - пояснив міський голова.

Збереження малокомплектних шкіл у селах громади, за словами Бабяка, є свідомим кроком назустріч громаді та батьківським комітетам, щоб мотивувати сім'ї з дітьми залишатися жити вдома. Кошти на інфраструктурний розвиток громада розраховує залучати за програмами євроінтеграції.

Що змінилося в законодавстві

Питання функціонування шкіл із навчанням мовами національних меншин є однією з центральних тем українсько-угорського діалогу та євроінтеграційного курсу України. Наприкінці 2023 року Верховна Рада внесла зміни до законів про освіту та національні меншини відповідно до рекомендацій Європейської комісії та висновків Венеційської комісії.

Вони гарантували представникам національних меншин, мови яких є офіційними мовами ЄС, право здобувати освіту рідною мовою на всіх рівнях - від початкової до старшої школи. Виняток становлять українська мова, українська література та історія України, які вивчають державною мовою.

А 12 жовтня 2026 року Верховна Рада ухвалила новий закон про освіту мовами нацменшин, який має врегулювати цю сферу надалі.

Раніше портал Знай повідомляв, школи зникають з карти: куди переведуть учнів та вчителів.

Популярні новини зараз
Резерв+ тепер показує кінець відстрочки одразу: де шукати точну дату Пенсії перерахують навесні без заяв: кого надбавка обійде стороною Не лише виплати і доступне житло: для ВПО готують нові послуги Пенсії перерахують уже з березня: на скільки зростуть виплати
Показати ще