Сучасні діти – не гірші за своїх батьків. Вони не лінивіші, не менш розумні й не менш здатні до навчання. Але правда в тому, що їм сьогодні справді складніше. Нейропсихологиня Оксана Манзюк пояснює: проблема не в характері чи бажанні, а в умовах, у яких живе і росте сучасне покоління.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяРаніше діти були в постійному русі – двори, ігри, фізична активність. Зараз переважає сидячий спосіб життя, а основне джерело дозвілля – екрани гаджетів. Через це мозок не дозріває належним чином, і як наслідок – страждає здатність зосереджуватися та сприймати нову інформацію.
Ще одна причина – інформаційна перевантаженість. Дитина щодня поглинає тисячі образів, відео, повідомлень. Потік контенту не дає можливості закріпити знання, натомість розсіює увагу і створює постійне відчуття внутрішнього шуму.
Не менш важливий фактор – хронічний стрес. Шкільна програма ускладнилася, вимоги зросли, гуртки, заняття, тривожні новини і постійне відчуття «я не справляюся». У такому режимі дитина не навчається – вона виживає. А мозок у стані тривоги не здатен ефективно працювати.
Ще один ворог сучасного школяра – порушений сон. Екрани до пізнього вечора, недостатній відпочинок, неспокійний сон – усе це знижує здатність до концентрації та навчання.
І, нарешті, сенсорна обмеженість. У більшості дітей активно працює лише зорова система, тоді як інші канали сприйняття – слух, дотик, нюх – недорозвинені. А повноцінний розвиток мозку можливий лише за умов різнобічної сенсорної стимуляції.
Що ж можуть зробити батьки? Додати в життя дитини більше активних ігор і руху, обмежити гаджети перед сном, створити спокійний і впорядкований простір удома. І головне – підтримувати, а не тиснути.
Нагадаємо, чому українські підлітки працюють на ФСБ та як врятувати їх від масового вербування
Раніше ми розповідали, що діти тікають назад: у МОН прокоментували різницю між українськими та європейськими вишами
Також, не лікар і не космонавт: про які професії найбільше мріють сучасні діти
