Багато батьків автоматично переходять на «сюсюкання», коли спілкуються з маленькою дитиною. Така манера здається милою і природною, однак фахівці попереджають: вона може мати небажані наслідки для розвитку мовлення.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЛогопединя Юлія Трухан пояснює, що діти насамперед вчаться говорити, наслідуючи дорослих. Якщо дитина постійно чує спотворену вимову, вона сприймає її як норму і починає відтворювати так само. У результаті навіть ті звуки, які вона фізично може вимовляти правильно, залишаються викривленими.
Особливо це стосується пом’якшення звуків. Дитина може звикнути говорити їх неправильно просто тому, що її розуміють і не виправляють. У такій ситуації вона не бачить потреби змінювати свою вимову.
Водночас причини мовленнєвих порушень можуть бути й фізіологічними. Наприклад, через підвищений тонус м’язів язика дитині складно вимовляти тверді звуки. Але навіть у таких випадках неправильна мовна модель з боку дорослих лише погіршує ситуацію.
Найбільша проблема виникає тоді, коли дитина підходить до шкільного віку. Якщо вона продовжує говорити «сюсюкаючи», це може вплинути не лише на усне мовлення, а й на письмо. Діти часто пишуть так, як говорять, і це може призвести до складніших порушень — зокрема дисграфії або дислексії.
Фахівці наголошують: замість спрощеної або спотвореної мови краще говорити з дитиною чітко, правильно і спокійно. Це не означає відмову від ніжності — важливо лише зберігати правильну вимову.
Нагадаємо, дитину зробили "маленьким дорослим": чим закінчується таке виховання
Раніше ми розповідали про фразу, яку ніколи не слід казати дітям: робить тільки гірше, а не заспокоює
Також, хто насправді впливає на підлітків: найкращі друзі чи популярні однолітки
