До Дня Незалежності видання Читомо поспілкувалося з підопічними благодійного фонду «Діти Героїв» — хлопцями й дівчатами, які втратили одного або обох батьків через російсько-українську війну. Виявилося, що книжки для них — значно більше, ніж просто спосіб згаяти час.
Кожна дитина має власну історію стосунків із читанням. Хтось відкрив для себе літературу завдяки подрузі, хтось — через батька, який читав уголос перед сном. Та спільне одне: у книжках вони знаходять те, чого часто бракує в реальності — безпечний простір, де можна пережити найважчі емоції.
«Книжки — своєрідні психологи»: історія 16-річної Еліни
Еліні 16, вона з Київщини й цього року йде до 11 класу. Серйозно читати почала після того, як подруга дала їй трилер Голлі Джексон «Виживуть п'ятеро». З того моменту дівчина не зупиняється: трилери, драми, романтика. Але справжньою опорою для неї стали книжки Тіллі Коул.
«Ці книжки дають зрозуміти, що життя може обірватися в будь-який момент, і ти не відчуєш ті емоції, які можеш відчути просто зараз, не чекаючи потрібного моменту», — каже Еліна. Саме романи Коул допомогли їй у момент, коли вона почувалася «повністю розбитою». Переживання героїні стали важливішими за власні — і це дало змогу видихнути.
Книжки і є своєрідними психологами, що допомагають пережити складні моменти чи емоції, з якими ти не можеш впоратися.
Читання спонукало Еліну до власної творчості: два роки тому вона почала писати короткі історії, а згодом — ціле фентезі про світ Арна, де час плине інакше. Книжка вже вийшла друком, і дівчина самостійно просуває її через Instagram і TikTok.
300 сторінок за ніч: 10-річний Ярослав читає всюди
Ярославу 10, він із Кривого Рогу. Хлопчик читає скрізь: вдома, в автобусі, в поїзді. Мама розповідає, що книжку на 200–300 сторінок він здатен «проковтнути» за ніч. Одного разу Ярослав читав уголос домашньому собаці: вдягнув теплий комбінезон, вийшов у двір і ліг поруч із псом на асфальт.
Любов до читання почалася рано: у два роки батьки купили йому журнал «Їжачок», у чотири з половиною він уже читав сам. Сьогодні серед його уподобань — Жуль Верн, Всеволод Нестайко, дитячі енциклопедії. Психологи наголошують: така здатність «пірнати» в книжку з головою — один із найздоровіших механізмів, яким дитина може захистити психіку від травматичного досвіду.
«У книжках я шукаю знання і спосіб відволікатися»: Дмитро, 15 років
Дмитро з Хмельницького навчається в 10 класі. Вдома в нього — ціла колекція класики із серії «Золота полиця». «Великий Гетсбі», «Буремний перевал», «Франкенштейн», «Портрет Доріана Грея» — книжки, які рідко асоціюються з підлітковим читанням. Але для Дмитра це спосіб дізнаватися більше про світ і відволікатися.
«Відволіктися дуже тяжко в часи цієї війни, яку почала росія», — говорить він. Дмитро читає по дві-три книжки на місяць, а місяць тому купив одразу велику партію нових видань. Каже, що перечитувати доведеться ще довго. Хлопець також цікавиться історичною літературою — зокрема книжкою Романа Офіцинського про Степана Бандеру.
Що кажуть психологи: читання як терапія
Фахівці з дитячої психології давно визнають бібліотерапію дієвим інструментом підтримки. Коли дитина читає про героя, який долає труднощі, вона несвідомо приміряє цей досвід на себе. Це працює навіть тоді, коли книжка не про війну: саме занурення в альтернативну реальність дає психіці необхідний перепочинок.
Особливо це важливо для дітей, які пережили втрату. На відміну від гаджетів, які часто лише «заглушають» емоції, читання активує уяву, розвиває емпатію та допомагає поступово осмислити власний досвід через досвід персонажів. Саме тому фонд «Діти Героїв» заохочує підопічних до читання — це безпечний і доступний спосіб психологічної самодопомоги.
Як допомогти дитині полюбити читання: прості поради
Не змушуйте читати «правильні» книжки. Нехай дитина обирає те, що їй цікаво — хоч комікси, хоч фентезі, хоч енциклопедії про динозаврів. Головне — сформувати звичку отримувати задоволення від процесу. Читайте разом уголос, обговорюйте сюжети, створюйте ритуали — наприклад, 20 хвилин читання перед сном без жодних гаджетів поруч. І найважливіше: показуйте власний приклад. Дитина, яка бачить батьків із книжкою, з більшою ймовірністю потягнеться до читання сама.
Раніше портал Знай повідомляв, жодної повноцінної школи офлайн: як навчатимуться українські діти з 1 вересня 2026 року.
Також наш портал інформував, діти відпочиватимуть по-новому: школи оприлюднили графік канікул на рік.
