Сучасні діти буквально живуть у цифровому світі. Вони без проблем орієнтуються в соцмережах, швидко знаходять інформацію, але не завжди можуть відрізнити правду від фейків. Учитель української мови та літератури, переможець премії Global Teacher Prize Ukraine 2021 Артур Пройдаков переконаний: в українських школах потрібно викладати основи критичного мислення та цифрової гігієни.

Кількість шахрайських схем, фейкових новин і маніпуляцій у мережі щороку зростає. Люди легко потрапляють у пастки через брак навичок аналізу інформації. Згадайте хоча б смс на кшталт "Привіт, проголосуй за мою племінницю! Ось посилання". Тисячі людей переходять за цими посиланнями і втрачають доступ до своїх акаунтів.

смартфон
смартфон

Пройдаков наголошує: якщо окремого предмета "Критичне мислення" поки немає, варто інтегрувати цю навичку у вже існуючі дисципліни. "Школа має бути осередком розвитку критичного мислення. Учитель може інтегрувати його у свій урок, незалежно від предмета, який викладає", – пояснює педагог.

Пройдаков на власному прикладі показує, як це можна зробити. Наприклад, на уроці української мови він приносить три статті: дві з надійних джерел, а одну – з анонімного Telegram-каналу. Завдання учнів – визначити, яка з них фейкова.

Популярні новини зараз
В ухилянтів можуть забрати квартири: штрафи від ТЦК не залишать шансів Пенсіонерам уріжуть довгоочікувані надбавки: хто в зоні ризику Тарифи "підтягнуть" на новий рівень: названо терміни для світла, газу, води і тепла Якщо було 4000 грн, то стане 4800: пенсіонерам можуть дати непогану надбавку
Показати ще

"Діти читають матеріали, аналізують, шукають джерела інформації. Вони швидко бачать, що в анонімній новині відсутні посилання на першоджерело, незрозуміло, хто автор, а стиль викладу – маніпулятивний", – розповідає вчитель.

Старшокласники на уроці / фото: inPoland
Старшокласники на уроці / фото: inPoland

Ще один цікавий спосіб – порівняння текстів, написаних людиною та штучним інтелектом. "На уроках можна давати учням рядки тесту і запитувати: що написав чат-GPT, а що – Тарас Шевченко?" – ділиться Пройдаков.

Поки що окремого предмета немає, і найближчими роками він навряд чи з’явиться. Але у 2027 році, коли почне діяти реформа старшої профільної школи, ситуація може змінитися.

Освітяни переконані: такі навички необхідно впроваджувати вже зараз. "Нині шкільна програма цього не вимагає, і ми трішки відірвані від реальності. Але це те, що потрібно робити вже сьогодні", – наголошує Пройдаков.

Нагадаємо, дистанційне навчання: що вчитель може вимагати, а що ні

Раніше ми розповідали, що телефони є недоторканністю учнів: українським школам порадили шукати інші методи дисципліни

Також, автобус напханий дітьми: чиновникам вказали на небезпеку нового наказу