Існує ймовірність, що випускники шкіл і через 10-20 років збережуть двомовність і в повсякденному спілкуванні віддаватимуть перевагу недержавній мові. Такий сценарій може стати реальністю, якщо в освітній сфері України не будуть здійснені належні зміни.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
Таку думку в етері "Еспресо" висловив Тарас Кремінь, колишній уповноважений із захисту державної мови. Він зазначив, що ця проблема найбільшою мірою стосується російсько-української двомовності, яка є неприродним явищем і результатом тривалого процесу русифікації України, особливо в обласних центрах, а також у регіонах на сході та півдні країни.
"Якщо ми не зможемо стабілізувати мовну ситуацію в освіті, це означає, що через 10-15-20 років випускники шкіл залишаться двомовними, а це означає, що вони надаватимуть перевагу не державній мові в приватному спілкуванні, а залежно від того, якою мовою спілкується школяр вдома, такою мовою він буде спілкуватися і в інших сферах суспільного життя. Тому це питання надзвичайно важливе. Освіта – це наш стратегічний оберіг, це наш форпост", - наголосив Тарас Кремінь.
За його словами, ситуація значно змінилася з 2022 по 2025 рік через цілу низку чинників. Серед них ефективне впровадження закону та активна робота мовного омбудсмена, вилучення зі шкільної програми великої кількості текстів російського походження, а також зменшення кількості учнів, які здобували освіту російською мовою.
"По-перше, ефективна дія закону і діяльність уповноваженого і всієї нашої команди, включаючи Національну комісію з стандартів державної мови. По-друге, зі шкільної програми було вилучено з курсу зарубіжної літератури величезну кількість текстів російського походження із поширеними відповідними наративами. По-третє, зі 100 тис. здобувачів освіти, які навчалися російською мовою, зараз не залишилося майже жодного. Плюс було посилено контроль за застосуванням державної мови в освітньому процесі", - зазначив експерт.
Щорічно у висновках МОН пропонували рекомендації, спрямовані на стабілізацію ситуації. Серед них організація мовних курсів для батьків, створення додаткових можливостей для вживання української мови, проведення публічних заходів, а також підвищення рівня медіаграмотності.
Крім того, джерелами поширення русифікації та двомовності часто виступають соціальні мережі. На думку Тараса Кременя, в Україні варто було б заборонити Telegram. Водночас найбільший акцент, як він зазначив, слід зробити на питаннях освіти.
Раніше портал Знай писав, скільки дітей відчувають сильний стрес: кількість зростає з кожним роком.
Крім того, ми повідомляли, що студентам-другокурсникам доведеться почекати підтвердження грантів: коли обіцяють перші виплати.
Також портал інформував, що МОН взялося за комуналку: школярі вчитимуться економити світло й тепло.
