Вкласти дитину спати - це неабияке випробування, яке часто стає однією з найстресовіших частин дня для багатьох батьків. Незважаючи на продумані плани чи ранній початок вечірньої рутини, цей процес часто перетворюється на хаос.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяСам по собі перехід до сну є важливим емоційним моментом, який, як виявляється, більшість із нас не вміє правильно організувати, повідомляє CNBC. Експертка зі свідомого батьківства Рім Рауда, дослідивши понад двісті дітей, помітила, що у родинах, де батьки дотримуються передбачуваних ритуалів, які сприяють зниженню тривожності та зміцненню зв’язку, виростають щасливі та емоційно розвинені діти.
Ось кілька підходів, що допомагають зробити вечори спокійнішими.
Уміння відпустити контроль. Часто батьки готуються до опору з боку дитини під час процесу укладання, і ця внутрішня напруга впливає на дітей. Спокійнішим батькам вдається уникати надмірної зацикленості на швидкості або ідеальності цього процесу.
Слабкий контроль дозволяє нервовій системі дитини розслабитися. Якщо на укладання витрачається більше часу, але дитина засинає у стані спокою та безпеки, це вже успіх.
Створення зв’язку перед сном. Вечірні істерики, сльози чи інші ознаки тривоги часто сигналізують про страх розлуки. Батькам варто приділити час на встановлення емоційного контакту через фізичну близькість або м’яке спілкування перед словами "на добраніч".
Навіть 10–20 хвилин якісного спільного часу можуть значно знизити напругу. Важливо також оголошувати чіткі й доброзичливі межі, наприклад: "Ми почитаємо дві казки, обіймемося, а потім вимкнемо світло".
Відмова від тиску щодо засинання. Дитяче небажання засинати часто пов'язане з відчуттям тиску – як від батьків, так і від очікувань самого процесу. Напруга нервової системи ускладнює здатність заснути природно.
Замість висунення сну як обов’язкової мети, варто сфокусуватися на створенні заспокійливої атмосфери. Це стимулює природне засинання без зайвих конфліктів.
Перехід між днем і ніччю. Для дітей вечір часто асоціюється із завершенням дня, що може викликати відчуття непевності. Легше прийняти перехід до сну допоможе м’яке нагадування про циклічнысть: "Завтра ми продовжимо гру" або "Вранці ми знову обіймемося".
Таким чином сон буде сприйматися як перерва, а не як втрата часу чи можливостей, що допоможе дитині почуватись спокійніше.
Створення атмосфери безпеки. Почуття безпеки - ключовий фактор, що дозволяє нервовій системі дитини розслабитися та перейти до стану відпочинку. Без нього навіть дуже стомлена дитина залишатиметься у напруженому стані готовності.
Слова підтримки на кшталт "Я поруч" або "Ти можеш розслабитися й відпочити, я з тобою" зміцнюють психологічний комфорт дитини, дозволяючи їй легше заснути.
Регулювання власного стану. Емоційна врівноваженість батьків грає ключову роль у вечірній рутині. Саме вечорами дорослі часто відчувають найбільшу втому та схильність різко на все реагувати замість керувати ситуацією зі свідомістю своїх дій.
Тож дайте собі час видихнути, перш ніж починати розмову з дитиною. Пам'ятайте, що ви маєте заспокоїтись, бо тільки так ви зможете підтримати дитину та не перетворити процесс укладання у стрес для вас обох.
Раніше портал Знай писав, що реформу старшої школи просять поставити на паузу: чому батьки і педагогів негодують.
Крім того, ми повідомляли про вибір підлітком майбутньої професії: батьків застерегли від поширених помилок.
Також портал інформував, що дитячим садочкам переписали правила: що зміниться для малюків та батьків.
