Українська система середньої освіти стоїть на порозі найбільшої трансформації за десятиліття. У межах третього етапу «Нової української школи» звичні 10–11 класи зникнуть, а натомість з'являться академічні ліцеї та професійні коледжі. Пілотним регіоном реформи стала Львівщина, де з 1043 шкіл старшу ланку збережуть лише 146 закладів.
Про те, як просувається реформа та з якими труднощами стикаються освітяни, порталу «Твоє місто» розповів директор Департаменту освіти і науки Львівської ОВА Олег Паска.
Що зміниться для учнів та батьків
Повноцінний запуск реформи запланований на 2027 рік. Навчання у старшій школі триватиме три роки — 10, 11 і 12 класи — і розділиться на два напрями. Перший — академічний: учень обирає профільний ліцей (IT, медичний, природничий, гуманітарний) і поглиблено вивчає предмети, потрібні для вступу до вишу. Другий — професійний: учень здобуває повну середню освіту в коледжі чи закладі профтехосвіти й одночасно опановує конкретну професію.
10 клас стане профільно-адаптаційним етапом: якщо школяр зрозуміє, що помилився з вибором напряму, він зможе змінити профіль для 11–12 класів. Для учнів із віддалених населених пунктів передбачені ліцеї-інтернати — у Дрогобичі, Бориславі, Сокалі та Винниках, де діти забезпечені проживанням і харчуванням. Область уже має понад 500 шкільних автобусів, парк яких щороку оновлюється.
Кадровий голод: зарплати 7–8 тисяч і брак директорів
Найгостріший виклик реформи — нестача педагогів. За словами Олега Паски, молоді вчителі отримують 7–8 тисяч гривень на місяць, через що випускники педвишів масово обирають інші сфери або виїжджають за кордон. «Якщо зараз випускники з високими балами НМТ не йдуть у педагогічні виші, то через 5–10 років, коли старше покоління піде на пенсію, якість освіти впаде незалежно від будь-яких реформ», — наголосив посадовець.
Друга проблема — директорський корпус. Положення про відкритий конкурс на посаду директора школи, розроблене ще понад 4 роки тому, досі лежить без руху у Комітеті Верховної Ради та Міністерстві освіти. «Перша загроза провалу реформи — це неякісний склад директорського корпусу», — зазначив Паска.
Битва за профілі: гуманітаріїв відсувають
Під час обговорення майбутніх профілів із громадами департамент зіштовхнувся з ситуацією: 80% обраних напрямків були гуманітарними, і лише 20% — природничо-технічними. Освітяни провели масштабну роз'яснювальну роботу і вирівняли співвідношення майже 50 на 50. «Країна має перспективу лише тоді, коли розвиваються інженерія, робототехніка, фізика, хімія, біологія. Це міцна оборонна галузь та інновації», — пояснив Олег Паска.
Щоб полегшити перехід випускників до ЗВО, на Львівщині вже рік проводять інтеграційні зустрічі директорів шкіл із викладачами Львівської політехніки, ЛНУ ім. Івана Франка, Дрогобицького педуніверситету та Медичного університету. Наступний крок — прямі зустрічі школярів із вишами.
Рання профорієнтація: тестування з 4 класу
Окремий напрям реформи — виявлення талантів ще в базовій школі. У 14 школах Львівщини (по дві в кожному районі) триває експеримент: після 4-го класу психологи за згодою батьків тестують дітей на схильності до науки, спорту чи мистецтва. Це допомагає сформувати індивідуальну освітню траєкторію задовго до вступу в профільний ліцей. З вересня кількість таких шкіл планують розширювати.
Як повідомляє «Твоє місто», в області передбачається створення 146 ліцеїв: у Львові це кожен третій заклад освіти, в області — кожен п'ятий. Першими трансформацію розпочали Шептицький, Стрий та Дрогобич. Обласний центр ухвалював рішення найдовше — лише з третьої спроби.
Раніше портал Знай повідомляв, МОН затвердило 19 нових програм для освітян.
Також наш портал інформував, київська школа встановила рекорд на НМТ — 12 результатів по 200 балів.
