20 листопада в Україні нагадують, що кожна дитина має право на любов і родину. Для дітей, які залишилися без батьківського піклування, цей шанс часто починається з людей, готових відкрити їм свій дім. Про те, як живуть прийомні та патронатні родини Дніпропетровщини, розповідає «Наше місто».

Історія прийомної родини з Донеччини

Віта Дерипаска стала прийомною мамою ще 2009 року в Донецьку. Разом із чоловіком вона мала власний бізнес із перевезень і часто бувала в дитячих будинках, де знайомилася з дітьми та їхніми історіями. Першими в родину прийшли двоє дітей із Краматорська. Одній дівчинці було чотири з половиною роки, і вона ще не розмовляла.

Дитині знадобилася допомога логопедів і психологів. Завдяки тривалій роботі та підтримці родини дівчинка подолала труднощі в розвитку. Нині Віта з чоловіком виховують двох прийомних дітей віком 10 і 11 років, ще одна дівчинка перебуває під тимчасовою опікою, а поруч росте рідна 10-річна донька.

Ми не живемо як прийомна сім'я - ми живемо як звичайна родина.

Таміла Крихта з Перещепиного виховує чотирьох рідних дітей, а рік тому разом із чоловіком створила патронатну родину. Сама вона зростала в дитячому будинку, тому добре розуміє, наскільки важливо мати поруч дорослих, яким можна довіряти. За рік у її домі побували двоє хлопців-підлітків, одному вже виповнилося 18 років.

Таміла допомогла йому вступити на навчання до Львівської області, де він опановує професію газозварника, і вони досі підтримують зв'язок. Зараз жінка опікується 12-річним хлопчиком і планує створити дитячий будинок сімейного типу - для цього родина будує окремий будинок. А ще Таміла планує вступити на факультет психології, щоб краще розуміти дітей.

Патронатна родина, яка прийняла 20 дітей

Любов Коломоєць із Лозуватської громади разом із чоловіком із квітня 2023 року приймає дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах. За цей час через її родину пройшли 20 дітей - від немовлят до підлітків. Семеро вихованців знайшли нові родини через усиновлення, троє повернулися до біологічних батьків.

Серед підопічних була навіть місячна дівчинка - пізніше її удочерили, і тепер вона похресниця Любові. Історії деяких дітей особливо важко згадувати: один вихованець був свідком вбивства батька матір'ю, інша дитина до цього жила у собачій будці. «Моя мета - не просто прийняти дитину, а допомогти їй подолати труднощі», - каже жінка.

Родина з дітьми
Родина з дітьми

Патронатна родина пережила евакуацію: подружжя разом із підопічними дітьми виїхало з Покровської громади Синельниківського району через постійні обстріли. Під час атак Любов накривала дітей собою. Нині вона опікується дев'ятьма дітьми, а допомагає вся родина - чоловік як помічник вихователя, бабуся готує, донька супроводжує малечу до дитячого садка.

Тепер моя професія - любити дітей.

Навчання, яке потрібне всім батькам

Оксана має двох рідних дорослих дітей з інвалідністю, однак давно мріяла подарувати родинне тепло й дітям без батьківського піклування. Імена опікунки та дітей у публікації змінені з міркувань безпеки. 28 липня 2026 року в її домі оселилися 12-річний Тарас і 13-річна Соломія. Стати опікункою жінці допомогли фахівці благодійної організації «Надія і житло для дітей» у межах проєкту «Родина для кожної дитини», який реалізується за підтримки ЮНІСЕФ.

Оксана пройшла спеціальне навчання і переконана, що такі знання потрібні не лише майбутнім опікунам, а й усім батькам. «Якби я пройшла таке навчання раніше, то багатьох помилок у вихованні власних дітей могла б уникнути», - зізнається вона. Виконавча директорка БО «Надія і житло для дітей» Галина Постолюк додає: дорослому, який хоче стати родиною для дитини, потрібна підтримка, тож організація допомагає підготуватися і не загубитися в документах.

Як стати патронатним вихователем

Щоб приймати дітей на виховання, дорослим потрібно пройти навчання і оформити відповідний статус. Безкоштовну підготовку проводять служби у справах дітей, а також громадські організації - зокрема «Надія і житло для дітей», що працює за підтримки ЮНІСЕФ. Після навчання кандидати долають документальні кроки, відкривають родину і можуть прийняти першу дитину.

Діти в таких родинах живуть як у звичайній сім'ї: ходять до школи, на гуртки та конкурси, а головне - отримують відчуття дому, якого їм бракувало. Тому героїні цих історій радять не боятися звертатися до фахівців із виховання ще до того, як з'являться перші труднощі.

Раніше портал Знай повідомляв, школярів відправлять на дистанційку.

Також наш портал інформував, таємні коди і сапсан на полотні: для кого українські діти створюють ювілейну сорочку-оберіг.

Більше деталей читай у матеріалі: ціни на комуналку зафіксують - скільки платитиме родина за світло і газ.