Ніхто не проходить дитинство без труднощів — фізичні травми з часом гояться, а ось емоційні можуть впливати на людину роками. Психологи пояснюють: багато психологічних проблем дорослого віку виростають із поведінкових стратегій, які колись допомагали дитині отримати любов, підтримку та відчуття безпеки.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПро це пише Parade із посиланням на експертів у сфері психології. За словами психологині Гейл Макбрайд із Veritas Psychology, діти швидко засвоюють поведінку, яка допомагає уникнути конфліктів або заслужити схвалення дорослих. Згодом ці стратегії можуть перетворюватися на стійкі переконання, що обмежують людину у стосунках та заважають відпочинку й відновленню.
Втім, експерти наголошують: усвідомлення власних моделей поведінки — перший крок до зцілення.
Найпоширеніші «благі наміри» дитинства, які можуть перерости в емоційні травми:
1. Прагнення бути «хорошою дитиною».
Діти, яких хвалять за слухняність і «зручність», у дорослому віці можуть боятися просити допомоги та знецінювати власні потреби.
2. Надмірна вдячність.
Коли дітей змушують постійно бачити «позитив», вони можуть навчитися пригнічувати складні емоції й відчувати провину за власні бажання.
3. Постійне догоджання іншим.
У сім’ях із нестабільною емоційною атмосферою діти часто вчаться ставити чужі потреби вище за свої, що згодом призводить до вигорання.
4. Надто раннє дорослішання.
Діти, які беруть на себе відповідальність дорослих, можуть у майбутньому відчувати труднощі з прийняттям турботи та відпочинком.
5. Гонитва за досягненнями.
Коли любов асоціюється лише з успіхами, формується перфекціонізм і страх розслабитися.
6. Гіпернезалежність.
Звичка покладатися тільки на себе може ускладнювати близькість і прийняття підтримки від інших.
7. Постійна «емоційна сила».
Дітей, яких відучили проявляти слабкість, у дорослому віці можуть переслідувати труднощі з вираженням почуттів.
8. Миротворчість будь-якою ціною.
Уникання конфліктів призводить до стирання особистих меж і накопичення образ.
9. Ігнорування проблем.
Якщо дитину привчали «не хвилюватися» навіть у складних ситуаціях, вона може уникати труднощів у дорослому житті. 
10. Постійне підлаштування під інших.
Такі люди нерідко втрачають відчуття власної ідентичності та не розуміють, чого хочуть насправді.
11. Жорсткий захист свого «Я».
Надмірна потреба обороняти особистий простір може перешкоджати співпраці та здоровим взаєминам.
Психологи підкреслюють: ці моделі поведінки не є вироком. Вони були корисними в дитинстві, але доросла людина може поступово змінити їх через усвідомлення, підтримку та роботу над собою.
Нагадаємо, "Навчання стає каторгою": у мережі розгорілася дискусія через домашні завдання школярів
Раніше ми розповідали, що в УПЦ зазначили ризики, які несе новий предмет "Основи християнської етики" у школах
Також, "недолік та небезпечні умови": у школах можуть поділити класи на групи
